Джерело: www.unian.ua
Досі вчені могли хіба що вирізати певні шматки ДНК, але невий метод пропонує саме редагування.
Видання зазначає, що протягом багатьох років можливість втручання в геном людських ембріонів викликала гострі суперечки серед науковців і біоетиків. З одного боку, технологія потенційно може дозволити виправляти спадкові мутації ще на етапі ембріона, з іншого – відкриває ризик використання для відбору або навіть “конструювання” бажаних рис, що критики порівнюють із елементами євгеніки.
У публікації нагадується, що досі основним інструментом релагування генів був метод CRISPR, який дозволяє просто “вирізати” певні ділянки ДНК. Однак цей метод часто спричиняв помилки: інколи редагування відбувалося не в тій ділянці або призводило до пошкодження генетичного матеріалу. Через це в науковій спільноті тривалий час існували сумніви щодо безпечності редагування ембріонів.
У 2018 році китайський вчений Хе Цзянькуй використав метод CRISPR для створення генетично відредагованих дітей, намагаючись надати їм стійкість до ВІЛ. Експеримент був засуджений як безвідповідальний, а самого вченого ув’язнили.
Новий підхід, відомий як base editing (базове редагування), розроблений у 2016 році Девідом Лю з Гарварду, працює інакше: замість “вирізання” він робить точну заміну окремих нуклеотидів. Ця технологія вже показала ефективність у лікуванні генетичних захворювань у народжених дітей.
У новому дослідженні вчені Колумбійського університету використали base editing для змін у двох генах: PCSK9 (пов’язаний з рівнем “поганого” холестерину LDL та ризиком серцевих захворювань) та HBG (відповідає за вироблення фетального гемоглобіну). Редагування проводили як в одноклітинних запліднених яйцеклітинах, так і в двоклітинних ембріонах.
На відміну від CRISPR, нова технологія не спричинила масштабних пошкоджень хромосом. У деяких випадках вчені успішно відредагували обидва гени в одному ембріоні. Однак не всі клітини змінювалися однаково, що призводило до мозаїцизму – ембріони ставали сумішшю відредагованих і невідредагованих клітин.
Автор дослідження генетик Колумбійського університету Дітер Еглі обережно висловлюється про отримані результати: “Ми не кажемо, що це буде використано завтра в клініках”.
Біоетики, такі як Ана Ілтіс з Університету Вейк Форест, висловлюють стурбованість: потенційно шкідливі ефекти можуть проявитися лише після народження. Водночас фертильний спеціаліст Пола Амато з Орегонського університету здоров’я та науки назвала результати “перспективними”, хоча й закликала дочекатися повної публікації в журналі.
Співавтор дослідження, головний клінічний директор Nucleus Genomics Натан Трефф, вважає, що технологія може допомогти парам при ЕКЗ імплантувати ембріони, які раніше відбраковували. Компанія Nucleus Genomics, яка вже зараз тестує ембріони на тисячі генетичних ризиків і навіть прогнозує риси на кшталт зросту чи інтелекту, підтримуватиме подальші етапи роботи.
Дітер Еглі визнає межі технології. За його словами, одночасне редагування багатьох генів значно підвищує ризики.
Наразі дослідження проходить стадію рецензування. Наступні кроки включатимуть тестування на ембріонах зі 100 клітинами (стандартний етап для заморожування в клініках) та пошук способів уникнення мозаїцизму.
Інші новини наукиЯк писав УНІАН, біологи попереджають, що Земля може перебувати на етапі шостого масового вимирання, яке відрізняється від попередніх тим, що його причиною є не природні катастрофи, а діяльність людини. За дослідженнями, сучасні темпи втрати видів значно перевищують природний фон: хребетні зникають у десятки разів швидше, а за останні століття могло бути втрачено сотні тисяч видів, особливо серед безхребетних.
Вчені пов’язують це з масштабною трансформацією планети людьми – розширенням сільського господарства й міст, зростанням викидів CO2 та змінами в океанах, що впливають на екосистеми. Водночас частина дослідників заперечує коректність терміна “масове вимирання”, вказуючи, що частка втрачених родів поки що не наближається до порогових 75%.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Земля нахилилась майже на метр: вчені бʼють на сполох
- Джмелі здатні вирішувати складні задачі без навчання: вчені провели цікаве дослідження
- Схожі були на Марсі: науковці з’ясовують, звідки життя у кислотних озерах Іспанії
