Джерело: www.volynnews.com
Садівниця розповіла Суспільному, що на півонієвому полі росте орієнтовно 200 сортів квітів.
Півонії як спогад про дитинство і бабусю
Ідея створити власне півонієве поле у волинянки з’явилася, коли розпочалася війна. Щороку колекцію поповнює новими сортами.
«Коли я була маленькою, у нас під хатою завжди цвіли півонії. Вони були дуже пахучими. Їх насадила моя бабуся. І в пам’ять про неї я створила це маленьке, але моє власне півонієве поле», – говорить жінка.
До створення квіткового поля долучалася й мама.
Читати ще: «Квіти – це спокій для душі»: волинянка вирощує понад 200 сортів жоржин
«Всі півонії ми з мамою садили разом. Я ямки копаю, вона садить. У неї легка рука, від неї все приймається», – говорить садівниця.
Колекція у 200 сортів
Зі слів волинянки, першою квіткою в її колекції стала півонія сорту «Рубра Плена». Нині на полі росте понад 200 сортів півоній різних кольорів і термінів цвітіння.
«Я їх не рахувала, бо вони поступово додавалися. Тут є простіші, дорожчі, колекційні сорти. Я беру те, що мені подобається», – розповідає Майя Грищук.
Спочатку жінка вирощувала квіти виключно для себе. Згодом почала робити букети та ділитися посадковим матеріалом з охочими.
Читати ще: Півонії, троянди та ромашки: як і чому бізнесують на квітах луцькі пенсіонерки
«Люди хотіли, щоб я поділилася цією красою з ними. Тепер саджу трохи зрізочних сортів. Роблю букети від душі. Стараюся в кожну квітку вкласти частинку своєї душі», – каже волинянка.
Догляд за квітами – це щоденна праця
На полі жінки ростуть півонії різних термінів цвітіння. Завдяки цьому квіти розпускаються поступово.
«Найраніше цвітуть червоні півонії. Потім пастельні, за ними рожеві. У мене все вперемішку посаджено, тому поле цвіте приблизно місяць. Ще залежить від погодних умов», – говорить садівниця.
За красою, з її слів, стоїть щоденна праця. Усі роботи на полі – вручну.
«Квіти треба просікти, підживити, покропити від хвороб. Восени потрібно все зрізати і підготувати поле до зимівлі. Якщо цього не зробити, можуть загнивати корені», – каже жінка.
Цього року частина ранніх сортів постраждала від весняних заморозків, але все таки розквітла.
«Тут відпочиваю душею»
Майя Грищук виховує двох синів-двійнят. Діти цікавляться маминим захопленням.
«Вони тішаться маминими квітами. Вчора син сказав, що я заслуговую, щоб до мене телебачення приїхало, бо я дуже багато праці вкладаю в те поле», – говорить волинянка.
Читати ще: «Коли сумно на душі, то йду з ними говорити»: 77-річна лучанка вирощує майже 400 сортів ірисів
За її словами, робота на полі залишається для неї улюбленою справою, попри значні витрати часу та сил.
«Коли я приходжу на поле, то тут відпочиваю душею. Бо тілом тут не відпочинеш. І хочеться сюди приходити знову і знову», – каже садівниця.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
