15 червня в Люксембурзі розпочнеться міжурядова конференція, що знаменує старт переговорів України та Молдови з Європейським Союзом щодо їхнього членства. Ця подія вважається важливою для обох країн, які очікували на неї протягом майже двох років.
Затримка в переговорах була викликана позицією колишнього прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який висував претензії до України, що також вплинуло на Молдову. В Люксембурзі Україна відкриє перший з шести переговорних кластерів, зосередившись на «Основах», які включають судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини та функціонування демократичних інституцій.
Відкриття цього кластеру є критично важливим, оскільки реформи в цих сферах вважаються основою для подальшого прогресу. Як зазначає кореспондентка Балканської служби Радіо Свобода в Брюсселі Джерачіна Тухіна, це сигнал для України про необхідність продовження реформ.
Дипломати ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, вказують на залишкові проблеми з корупцією та верховенством права в Україні. Хоча прогрес у реформах в умовах війни оцінюється позитивно, очікується, що країна має досягти ще більших результатів.
У Брюсселі існує певна недовіра до України через спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це викликало питання щодо незворотності деяких реформ. Відновлення довіри передбачає виконання 10 реформ у сфері верховенства права, які частково збігаються з вимогами кластера «Основи».
Оцінка виконання плану реформ, погодженого у грудні минулого року, виявилася низькою: лише 9 балів з 100. Європейські чиновники підтвердили, що темпи впровадження змін не відповідають їхнім очікуванням, а Молдова в цьому плані випередила Україну.
Представник Єврокомісії зазначив, що попри «певний прогрес», жоден з реформаторських пріоритетів не був повністю реалізований, і Україна була закликана активізувати зусилля. Чиновники підкреслюють, що поблажок не буде, посилаючись на приклад Сербії, яка, незважаючи на статус кандидата з 2012 року, застрягла через проблеми з верховенством права.
Перед початком переговорів дипломати ЄС наголошують на неприпустимості відкату в реформах. Вони вважають, що навіть у складних умовах Україні важливо зберігати темп реформ, адже це забезпечить швидший процес вступу.
Президент України Володимир Зеленський називав 2027 рік бажаною датою вступу, проте в ЄС існує скептицизм щодо цієї дати. Дипломати зазначають, що повноправне членство України не можливе навіть через три роки. Наразі акцент робиться на критеріях, яким потрібно відповідати, а не на конкретних термінах.
Чорногорія вважається найближчою до членства, оскільки вже готується договір про вступ після 14 років переговорів. Ніхто не може спрогнозувати, скільки триватимуть переговори з Україною та Молдовою, але можливе розділення кандидатів за швидкістю проходження переговорів.
Дипломати не виключають, що Молдова може просунутися швидше через відсутність війни та компактніший державний апарат. Проте це не гарантує, що Молдова швидше приєднається до ЄС, оскільки питання про подальше розділення країн ще не вирішене.
На етапі закриття глав переговорів країни повинні провести значні реформи, щоб переконати держави-члени ЄС погодитися на закриття цих глав. Джерачіна Тухіна зазначає, що жоден відповідальний журналіст не може спрогнозувати тривалість шляху України до ЄС, але він, безумовно, буде тривалим.
Старт переговорів України та Молдови з ЄС у Люксембурзі знаменує важливий етап у євроінтеграції. Проте, проблеми з корупцією та верховенством права залишаються критичними для прогресу обох країн.
Джерело: Радіо Свобода
