У ніч на 18 червня українські безпілотники вдруге за тиждень вдарили по Московському нафтопереробному заводу, що є основним постачальником пального для Московської області. Ці удари викликали серйозні проблеми на паливному ринку Росії, де вже фіксується дефіцит бензину та дизеля.
Мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що під час атаки було знищено 180 безпілотників. Міністерство оборони Росії заявило, що за ніч їхні системи ППО перехопили 555 безпілотників у різних регіонах, включаючи Московську область та окупований Крим. Російські ЗМІ називають цю атаку наймасштабнішою за останні два роки.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував подію, зазначивши, що це є відповіддю на російські удари по українських містах. За даними Генштабу ЗСУ, на НПЗ сталися серйозні пошкодження, зокрема, знищено комбіновану установку переробки нафти та резервуарний парк.
Московський НПЗ забезпечує понад 38% споживання пального в регіоні та постачає авіаційне паливо для ключових аеропортів. Після першого удару 16 червня завод припинив роботу, оскільки атака пошкодила установку первинної переробки нафти, яка відповідала за більше ніж половину виробничих потужностей.
Економічний оглядач Андрій Маховський вважає, що хоча Москві не загрожує повний дефіцит пального, можливі перебої з постачанням та нові обмеження на АЗС. За його словами, ці удари можуть призвести до найсерйознішої паливної кризи під час війни.
Ціни на дизель в Росії з квітня зросли на 42%, а аграрії вже відчувають труднощі через високі ціни та брак пального під час жнив. Максим Блант з Forbes зазначає, що Росія фактично стала імпортером пального, і постачання з Білорусі не можуть задовольнити потреби.
Ситуація ускладнюється в окупованому Криму, де постачання бензину ускладнені через удари по транспортних шляхах. Після атаки на НПЗ ТАНЕКО в Татарстані 12 червня, де також зупинили переробку нафти, дефіцит пального став очевидним у багатьох регіонах, включаючи Москву та Санкт-Петербург.
Офіційно влада Росії не визнає кризу, але віцепрем’єр Олександр Новак заявив про необхідність створення системи прогнозування паливного ринку. Водночас, заборона на експорт бензину та авіаційного пального вже діє, щоб зберегти ресурси для внутрішнього ринку.
Росія планує імпортувати бензин морем, проте це не вирішить проблему, оскільки Білорусь і Казахстан не мають достатніх резервів. Деякі НПЗ отримали дозвіл на виробництво пального нижчої якості, але це може призвести до швидшого зносу двигунів.
Якщо ситуація з дефіцитом дизеля не покращиться, це може загострити кризу в агропромисловому комплексі та викликати продовольчу кризу в країні.
Атаки українських безпілотників на російські НПЗ призводять до серйозного дефіциту пального в Росії. Влада вже запроваджує обмеження на постачання, що може загострити агропромислову кризу.
