Після початку повномасштабного вторгнення Росії понад чотири тисячі українських дітей, які перебували в інституційних закладах, були евакуйовані за кордон. Більшість з них вже повернулися додому, і наразі триває процес їх адаптації та влаштування в сімейні форми виховання.
Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова зазначила, що реформа системи догляду за дітьми отримала новий імпульс у 2024 році з ухваленням «Стратегії забезпечення права дитини на зростання в сімейному оточенні». Метою реформи є створення безпечних умов для дітей, які повертаються з окупації та депортації, а також підтримка біологічних родин.
Тулякова підкреслила, що основна увага приділяється дітям, які не мають родичів або чия родина не може про них піклуватися. Зокрема, реформа передбачає трансформацію інституцій у центри реабілітації та підтримки сімей, що дозволяє забезпечити більш індивідуальний підхід до виховання.
За її словами, кожен день, проведений дитиною в інституції, може стати серйозною травмою для її розвитку. Тому важливо зосередити ресурси на потребах дітей. Тулякова зазначила, що трансформація закладів не означає їх закриття, а скоріше зміну функцій, щоб вони виконували соціальні та медичні ролі.
Серед основних завдань реформи – створення умов для підтримки біологічних родин, а також формування альтернативних сімейних форм виховання. Це особливо актуально для підлітків та молоді, які залишили інституційні заклади.
З початку війни в Україні евакуювали близько 1200 дітей, з яких приблизно 1080 мають статус дітей-сиріт. Тулякова повідомила, що діти поступово повертаються в Україну, де їх влаштовують у сімейні форми виховання або на навчання. Деякі з них вирішили залишитися за кордоном після досягнення повноліття.
Згідно з даними Державної служби у справах дітей, з початку евакуації в Україну повернулися понад 3100 дітей. Багато з них розміщуються в безпечних регіонах, таких як Львівська та Чернівецька області, де організовано адаптаційні програми.
Координаційний центр активно працює над створенням індивідуальних планів для кожної дитини, що повертається, та формуванням міждисциплінарних команд для ухвалення рішень щодо їх подальшого влаштування.
Реформа системи догляду за дітьми в Україні фокусується на створенні безпечних умов для дітей, які повертаються з евакуації. Важливими аспектами є підтримка біологічних родин та формування альтернативних сімейних форм виховання.
