Проблеми з комплектуванням Збройних сил України, а також скандали навколо окремих підрозділів, стали наслідком тривалих системних помилок у сфері мобілізації та військового управління. Ці питання обговорюються в аналізі журналістки Юлії Кирієнко-Мерінової, яка зазначає, що ситуація з мобілізацією потребує глибшого розуміння.
У 2023 році Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наполягав на необхідності мобілізації 500 тисяч осіб. Проте, політичне керівництво не підтримало цю ініціативу. Генерал змушений був виступити на пресконференції для обґрунтування своїх цифр, а в соціальних мережах розгорнулася кампанія з дискредитації, що призвела до його відставки на початку 2024 року.
В умовах важких боїв під Бахмутом та на Запоріжжі командування ЗСУ змушене було заповнювати фронтові позиції батальйонами територіальної оборони та ротами десантно-штурмових військ, що викликало критику в суспільстві.
Після призначення Олександра Сирського на посаду Головнокомандувача ситуація з комплектуванням не покращилася. Нова редакція закону про мобілізацію не визначила чітких термінів служби, натомість запровадила відстрочки та символічні штрафи за порушення обліку.
У відповідь на зростаючий тиск з боку російських військ Генштаб почав використовувати так зване “спіхочення” — перекидання особового складу з тилових підрозділів на передову. Також розпочалася мобілізація ув’язнених та осіб з серйозними захворюваннями, що викликало занепокоєння серед військових.
Багато бойових бригад з досвідом АТО відмовлялися від такого поповнення, що призвело до формування новостворених штурмових підрозділів, які згодом розрослися до масштабів дивізій. Кирієнко-Мерінова вказує на ризики, пов’язані зі змішуванням кримінального елементу, бізнесменів та добровольців у цих підрозділах.
Крім того, багато штурмових полків очолили офіцери, які швидко піднялися по “соціальних ліфтах” війни, але не мали достатньої підготовки для планування військових операцій за стандартами НАТО.
Авторка підкреслює, що факти катувань і смертей військовослужбовців мають бути ретельно розслідувані, а винні — покарані. Вона наводить приклад справи спецпідрозділу “Торнадо”. Водночас, Кирієнко-Мерінова закликає не використовувати цей скандал для загальної дискредитації Сил оборони, які продовжують тримати фронт завдовжки 1200 км в умовах гострого дефіциту особового складу.
На думку журналістки, “СкеляГейт” має стати поштовхом для системних реформ у сфері мобілізації, перегляду норм бронювання та покращення медичного забезпечення в навчальних центрах.
Аналіз проблем мобілізації в Україні вказує на тривалі системні помилки, які потребують термінових реформ. Ситуація вимагає уважного розгляду, щоб уникнути подальших негативних наслідків.
