Мобілізація з 1 липня: кого призиватимуть у першу чергу – що змінює реформа армії

З 1 липня самі правила призову не змінюються і продовжують діяти в колишньому вигляді, але паралельно набирає обертів масштабна реформа армії: запроваджуються нові контракти, змінюється логіка комплектування та системи виплат.

Розповідаємо, хто підлягає мобілізації, кого мобілізують у першу чергу та що зміниться для військовозобов’язаних.

З якого віку відбувається мобілізація в УкраїніПризовний вік в Україні у 2026 році закріплений законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” – призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від18 до 60 років. Але насправді все вирішує не вік, а статус, оскільки ключове поняття тут – “військовозобов’язаний”.

Чоловіки до 25 років, які ніколи не служили й не перебувають у запасі, вважаються призовниками. Залучити їх до військової служби можна лише на добровільних засадах, за контрактом для цивільних осіб віком 18-24 років.

Чи можуть мобілізувати до 25 років, якщо людина служила? Так – якщо молода людина вже проходила службу або має військову підготовку, то вона автоматично стає військовозобов’язаною, і повістку їй можуть вручити навіть раніше 25 років.

Однак на практиці саме 25 років – це реальна нижня межа мобілізації: з цього віку чоловіка можуть призвати, якщо немає відстрочки або звільнення від служби.

Верхня межа не така однозначна: максимальний вік мобілізації в Україні для більшості становить 60 років, але для вищого офіцерського складу – до 65 років.

Чоловіки старше 60 років за бажанням також можуть піти служити на контрактній основі (Контракт 60+), якщо є відповідне рішення командування.

Кого мобілізують у першу чергу з 1 липняЗ 1 липня правила мобілізації залишаються без змін – нових норм не вводилося, призов, як і раніше, регулюється чинним законодавством.

Кого зараз можуть мобілізувати:

• чоловіків віком 25-60 років без військового досвіду, за умови відсутності проблем зі здоров’ям, відстрочки або броні;
• чоловіки віком 18-60 років, які вже проходили службу або мають статус військовозобов’язаних, включаючи офіцерів запасу – якщо вони визнані придатними та не мають відстрочки;
• громадяни, раніше зняті з військового обліку за станом здоров’я, але згодом визнані придатними за результатами повторної військово-лікарської комісії, а також особи зі статусом “обмежено придатний” (статус скасовано), якщо медична комісія допускає їх до служби.

Таким чином, ключовими факторами залишаються не лише вік, а й військовий статус, стан здоров’я та відсутність законних підстав для звільнення від служби.

Нагадаємо також, що з середини червня Міністерство оборони розпочало масштабну реформу системи комплектування ЗСУ – вона вже діє й суттєво змінює підходи до мобілізації, бронювання та умов проходження служби.

Головний напрям – це перехід до адресного відбору мобілізованих зацивільною професією, рівнем освіти та навичками, з пріоритетом для затребуваних фахівців, тобто медиків, ІТ-фахівців, зв’язківців та водіїв.

Окремим напрямком реформи стає відкриття ринку рекрутингу іноземних громадян для посилення бойових підрозділів та зменшення втрат українських військових. Планується, що іноземці зможуть зайняти до 30-50 % посад штурмовиків та піхотинців.

Вас також можуть зацікавити новини:

• У ТЦК роз’яснили, хто повинен пройти ВВК і в яких випадках це обов’язково
• Реформа армії в Україні викликала критику: FT розкрив ключові проблеми
• Деякі чоловіки не підлягатимуть мобілізації в липні: що для цього потрібно зробити