Джерело: sylapravdy.com
Крім цього, фермерське господарство Миколи Юнака боргує десятки мільйонів гривень своїм постачальникам, юристам і державі, а її власник водночас купує нове авто – «гелік» за майже 9 мільйонів гривень.
Спроба Центру журналістських розслідувань «Сила правди» розібратися в земельних конфліктах аграрія і депутата закінчилась відібраним у кореспондентки телефоном і кримінальною справою. Як все це сталося і чому виникли суперечки за паї – у цьому матеріалі.
Туминські пні Село Тумин Затурцівської громади розташоване за 30 кілометрів від Володимира. До 90-х років минулого століття земля поблизу нього належала колективному господарству імені Шевченка, простіше кажучи – колгоспу. Коли той розпався, територію, закріплену за ним, розділили між місцевими.
Тут не чорнозем – пісок, тож роками таку ріллю не обробляли. Сімнадцять паїв, що були найближчими до лісу самозасіялись соснами та березами. Дерева розростались протягом останніх 20-ти років на площі майже 50 гектарів. Згодом до місцевих з пропозицією оренди прийшов місцевий підприємець.
«Ми всі зраділи, що він вичистить тут, будуть поля оброблятись, що буде нам платити по 15 як всім, ну хай по 10. А він все повивозив, нам таку свиню підсунув», – розповідає власниця земельної ділянки Орина.
Фермерське господарство «Західний Буг» запевняло, що хоче вирощувати на ділянках городину. Та далі вирубки лісу діло не дійшло.
«Були люди найняті, що там жили, з Полісся і з Ковеля, орендували тут житло, вивозили день і ніч. То десь тягнулося до року», – каже мешканка Тумина пані Орина.
Почали рубати сосни на початку повномасштабної війни. Майже 50 гектарів лісу, про який нині нагадують лише пні. Люди, які там працювали, на умовах анонімності кажуть, що за зміну могли вивезти з ділянки до 10 кубів сосни.
«Дрова вивіз, грошей набрав собі і до побачення. За один рік, за пай я видерла гроші, а багато є тих, що він ще до цієї пори не віддає» , – розповідає власниця паю про керівника компанії «Західний Буг» Миколу Юнака.
За пай площею два з лишком гектара орендар обіцяв платити три тисячі гривень і це тоді, коли середня вартість оренди такої землі по Україні за один, а не два гектари, становить до 10 тисяч гривень, а на Волині – близько шести. Та навіть цей мізер орендар не поспішав платити. Ошукані власники землі намагались знайти підтримку в сільраді.
«Що ми можемо їм сказати, що в нас є зареєстроване за Західним Бугом, можемо показати, розказати і хай звертаються до суду, це приватна особа заключила договір, ми впливу не маємо на них», – каже начальниця відділу земельних відносин Затурцівської громади Ніна Романюк.
Так сталось, що як тільки ліс вирізали, то ця земля фермерському господарству «Західний Буг» стала не цікава. Право оренди перепродали іншому місцевому аграрію Сергієві Попку.
«Він десь там ліс вирізав, ліс десь там продав, а не викорчував. Викорчовувати треба. Ми ж не знали, він нам не сказав, що там був ліс. Ми думали, що ділянки чисті», – каже керівник ФГ «Агротрейд-ПСС» Сергій Попко.
Місцеві змінам раді. Кажуть, орендна плата одразу зросла вчетверо.
Власники землі VS орендар Станом на червень 2026-го на розгляд у суді чекало більше 10-ти справ про визнання недійсними договорів оренди, скасування реєстрації речового права та повернення земельних ділянок їхнім власникам. Судяться пайовики з двома компаніями Миколи Юнака: «Західний Буг» та «Логістик А». Подекуди відповідачами у справах є інші особи і компанії.
Уже другий рік судиться із компанією Миколи Юнака Петро Лавренчук. Усе через те, що чоловікові не сплачують орендної плати.
«Я приїхав якось раз по ті пайові гроші. Він мене раз бортанув, другий раз в нього не виходить, то в нього часу нема, то ще що. Кажу, то давай той договір розриваємо у зв’язку з тим, що ти мені не платиш. Він каже, що тільки через суд», – так чоловік відгукується про співпрацю із Миколою Юнаком.
У селі Новини, під самісіньким польським кордоном, люди кажуть, що їм підсовували на підпис порожні бланки договорів оренди. А потім юристи аграрія вписували в них все, що заманеться.
«Ви мені скажіть як я можу голі документи підписувати, а вони кажуть, що то всім таке дають, я ще тоді так здивувалась», – каже жителька села Новини Тамара.
Далі сім’я отримала повідомлення про податкові борги, які зазвичай, оплачує саме орендар. Це стало останньою краплею. Термін оренди саме спливав і пані Тамара каже, що хотіла розірвати договір, але не встигла, бо той автоматично продовжився.
«На 5 років мене вмовив, а ті 5 років вже йдуть 11 рік і ми не можемо їх ніяк забрати», – каже пані Тамара.
Постфактум сім’я пані Тамари довідалась, що їхні паї орендує вже не «Західний Буг», а компанія «Логістик А», що теж належить сім’ї Миколи Юнака. І про такі зміни їм не повідомили і жодних документів між власником землі і цим орендарем, за словами жінки, ніхто не підписував.
Така ж ситуація в людей у селі Стенжаричі. Без їхнього відома пай змінив орендаря з одного підприємства Миколи Юнака на інше. І це за час, коли ті готували позов до суду про розірвання договорів оренди.
«Думала заберу, бо маємо трактора, комбайна, хай син користується, а то нє і всьо, ні в яку», – каже власниця земельної ділянки Тетяна.
«Рік часу він казав, я вам там дам, я вам там дам. А потім я приїхав відбивати кілочки, а він до мене: «Ти хто такий?», – додає син власниці земельної ділянки.
Цього року жителі села Микитичі об’єднались і групою з 14 людей звернулись до суду, аби розірвати договори оренди. Їх також не попередили про зміну орендаря.
«На сьогоднішній час Верховний Суд дійшов висновку: у разі якщо орендар не попередив власника про продаж права оренди, то такий продаж визнається недійсним», – пояснює голова ГО «Прозора країна», фахівчиня у сфері земельних відносин Оксана Левченко.
Ще 17 людей з Микитич, додає представниця Громадської організації «Прозора країна» Оксана Левченко, зараз готують інший колективний позов до суду, мовляв, підписи на договорах не їхні.
Експертка каже, що є питання і до самих договорів. Зазвичай відсоток за оренду, який потрібно сплатити – від 6 і вище від оціночної вартості землі. А в договорах, які «Західний Буг» і «Логістик А» укладали із пайовиками із Микитич, прописали орендну плату на рівні лише одного відсотка від оціночної вартості землі.
«За документами вони проводять 164 гривні, а решту дають готівкою. Решта не проходить по казні», – розповідає Оксана Левченко.
У той самий час люди на руки отримували від трьох тисяч гривень і вище.
Тумин, Овадне, Новини, Стенжаричі, Микитичі, Льотниче… За час підготовки матеріалу з «Силою правди»зв’язувалися десятки людей, які розповіли подібні історії. Більше того, не розрахувався Микола Юнак і з Устилузькою громадою, на території якої орендував майже 100 гектарів. Міськраді довелося йти в суд, щоб розірвати договори оренди, які підприємець не виконував.
«Підставою звернення до суду було те, що орендар не платив орендної плати за користування цими ділянками, всі п’ять позовів були задоволені, а чотири з них уже виконані», – каже речниця Волинської обласної прокуратури Наталка Мурахевич.
Десятки мільйонів гривень боргів перед партнерами і державою Винен гроші Микола Юнак не лише пайовикам, а й партнерам. У 2022 році справи фермерського господарства «Західний Буг» погіршились, почали накопичуватись борги. Не платив Юнак навіть своїм юристам.
«Ми працювали із «Західним Бугом»і «Західний Буг»вирішив не платити борги», – розповідає колишній юрист ФГ «Західний Буг» Роман Гапоненко.
Через те, що борги не реструктуризовували, проти фермерського господарства «Західний Буг», власником якого є Микола Юнак, розпочали справу про банкрутство. Відповідну ухвалу виніс Господарський суд Волинської області у березні 2023 року за заявою кредитора – компанії «Вербена», якій підприємство нібито боргує понад 5 мільйонів гривень. До цього підприємства доєдналися інші стягувачі. Боргові зобов’язання перевищують 60 мільйонів гривень. Тільки ТОВ «Волинь-зерно-продукт», зокрема, за гербіциди, добрива та насіння, «Західний Буг» винен понад 48 мільйонів. Також, фермерське господарство не сплатило податки і зараз фіскали через суд хочуть стягнути з нього більше 35 мільйонів боргу.
Колишній юрист «Західного Бугу» Роман Гапоненко, розповів, як компанія виводила активи, щоб не платити за зобов’язаннями.
«Перевів техніку всю з ФГ «Західний Буг» на ПП «Західний Буг». Тобто вони готувались до банкрутства, все майно переводили з однієї юридичної особи на свою ж, пов’язану», – каже Гапоненко.
Компанії та підприємці, кому винне гроші фермерське господарство «Західний Буг» Юнака, уже довели у суді, що, до прикладу, зареєстровані на компанію автомобілі продали своїй же фірмі-двійнику – приватному підприємству «Західний Буг». Ймовірно, це зробили, аби сховати їх від кредиторів. Таку ж схему, ймовірно, намагалися реалізувати і з землею.
«Західний Буг»почав переводити свої землі на ПП «Західний Буг», або на «Логістик А»чи іншу юридичну особу», – розповідає колишній юрист підприємства.
Хто такий Микола Юнак Микола Юнак – публічна особа, двічі балотувався до Верховної Ради України та двічі був кандидатом на пост міського голови Володимира. Депутат Володимирської міської ради кількох скликань. Зараз очолює фракцію «Слуга народу» у міськраді та є головою комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин.
Окрім того, чоловік майже 30 років поспіль займає керівні посади на підприємствах. Володіє часткою у шістьох компаніях: ТОВ «Ішів», ПП «Юнком-Трейд», ТОВ «Захід Трейд», ПП «Фермерське господарство Західний Буг», ФГ «Західний Буг», ТОВ «ЕХРЛЕ УКРАЇНА» та є керівником двох компаній, які належать його дружині Наталії: «Логіст А» та «Логістик А».
Згідно з декларацією за 2025 рік, він разом із дружиною володіють десятками земельних ділянок. Лише минулого року Наталія Юнак оформила право власності на 29 нових наділів.
Також минулого року у Юнака, точніше в компанії, де він значиться керівником, з’явився новий автомобіль – Mercedes-Benz G 450 D за майже 200 тисяч доларів. Це майже 9 мільйонів гривень. За цю суму можна було б погасити значну частину боргу перед великими кредиторами або закрити всі фінансові питання із власниками паїв.
Напад на журналістів Щоб розпитати Миколу Юнака, чому він не розраховується з пайовиками, знімальна група «Сили правди» прийшла у місце, де, як йдеться на сайті Володимирської міськради, депутат мав би проводити прийом громадян. Проте виявилося, що там діє медична лабораторія.
Далі журналісти поїхали шукати обранця громади за адресою його підприємств. Знімальну групу на територію пропустив охоронець. Згодом співробітник компанії «Логістик А» Ігор Ткаченко почав відповідати на запитання журналістів і давати коментарі. Тим часом з приміщення підприємства вибіг головний герой історії і почав звинувачувати знімальну групу у нелегальному проникненні на приватну територію і шпіонажі. Часу не гаяв, поки журналісти спілкувались із його працівником, Микола Юнак викликав поліцію, а коли патрульні приїхали на виклик, вимагав підкріплення у вигляді слідчо-оперативної групи.
Поки співробітники Володимирського відділку поліції брали пояснення у журналістів, депутат вихопив телефон кореспондентки, яким вона фіксувала подію, і розбив його, кинувши всередину свого приміщення. На прохання поліції повернути приватне майно власниці, обранець не відреагував.
– Нащо ви забрали телефон? – запитав Миколу Юнака правоохоронець.– Я нічого не забирав, – відповів депутат.– Ну, ми ж бачили, ми тут були, – наполягав поліцейський.– Нащо ви вирвали телефон? Це ж особисте майно!– Я нічого не виривав.
Кореспондентка Наталія Коваль написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності, правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження. Як йдеться в ухвалі суду, через кілька днів розбитий телефон знайшли працівники підприємства на тій же території, де Микола Юнак вирвав телефон із рук. Вони нібито самі зателефонували в поліцію і повідомили про знахідку.
А наступного ранку Микола Юнак запостив на своїй особистій закритій сторінці у Facebook допис, де стверджував, що жодних протиправних дій не вчиняв.
Медіаюристка Оксана Максименюк каже, що такі дії посадовця – це кримінальний злочин, за який тому загрожує реальний термін ув’язнення.
«Перешкоджання законній журналістській діяльності, вплив на журналіста або ж знищення чи пошкодження майна журналіста під час виконання ним професійних обов’язків тягне за собою покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк від 3 до 5-ти років», – коментує інцидент медіаюристка Оксана Максименюк.
Коментарі Миколи Юнака: спроба №2 Після того як за фактом перешкоджання журналістам відкрили кримінальну справу, Микола Юнак почав залагоджувати справи з людьми і став більш зговірливим. Сам зателефонував у редакцію і сказав, що згоден відповісти на запитання.
– Чи отримують люди копії договорів оренди? – запитуємо.– Мусимо давати, у нас є три копії договорів, один йде на реєстрацію, один – нам, а один – людям. Ми обробляємо землю 15 років, ми за кожен гектар боремося. Десь там покоління підросло, діти хочуть обробляти приходять до мене, мені теж не принципово. 3-4 гектари для мого підприємства це ніщо.
Щодо боргів фермерського господарства «Західний Буг», то каже, що кредитори самі хотіли обібрати його до нитки величезними штрафними санкціями. Протиправні дії заперечує.
– Це господарська діяльність, це нормально, якщо підприємство має обороти 200-300 мільйонів і боргує 100 мільйонів, – запевняє аграрій.– Коли були судові заборони на будь-які дії з майном, ваша компанія намагалась відчужити землю та транспорт. Ви це робили, щоб вивести майно і не віддавати борги? – Ну, дивіться: я –власник, я – керівник, я завжди спасаю ситуацію. Коли війна почалась, одне підприємство у нас наростило борги, а так ми не банкрутуємо, ми розвиваємось.
Щодо своєї поведінки і розбитого телефона Микола Юнак каже таке:
«Треба підходити правдиво. Висвітлювати правду, я за правду, за нормальний діалог».
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» стежитиме за судовими спорами навколо одного з великих агропідприємств Володимирщини, а також за результатами кримінальної справи про перешкоджання журналістській діяльності.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» також писала про те, кому вигідні «битви» за паї на Волині.
Журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди”
