У Варшаві 11 липня 2026 року відбулися два марші, що викликали напругу у польсько-українських відносинах, приурочені до річниці Волинської трагедії. Ці події, які мали на меті вшанування пам’яті жертв, перетворилися на політичні акції з антиукраїнськими гаслами.
Цьогорічні заходи відрізнялися від попередніх, оскільки зібрали значно більше учасників. Приводом для цього стали не лише традиційні марші, але й недавні інциденти, пов’язані з антиукраїнськими висловлюваннями. Учасники акцій закликали до пам’яті жертв, але їхні гасла часто містили образи на адресу українців.
У Польщі Волинська трагедія вважається геноцидом польського народу, що був вчинений ОУН та УПА. Проте жодна міжнародна організація не визнала ці події геноцидом. Україна визнає, що деякі підрозділи УПА вчиняли злочини, однак для неї УПА є символом боротьби за незалежність.
Офіційні вшанування жертв відбулися по всій Польщі, зокрема за участю міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша та президента Кароля Навроцького. У Варшаві церемонія проходила під наглядом Інституту національної пам’яті, де присутніми були родини жертв, історики та політики. Українську сторону представляв посол Василь Боднар.
Проте вшанування пам’яті жертв перетворилося на політичний протест. Коли урядовці говорили про польсько-українське співробітництво, їх висвистували та критикували. Найбільше дісталося міністру ветеранів, який намагався згадати українських колег.
Цікаво, що деякі учасники протесту вітали представників інституту нацпам’яті, а також колишнього прем’єра Матеуша Моравецького. Це свідчить про неоднозначність настроїв серед протестувальників.
Президент Навроцький, виступаючи у селі Радруж, уникнув згадки про президента України та підрозділ ЗСУ, названий на честь Героїв УПА. Він зосередився на критиці червоно-чорного прапора, асоціюючи його з нацизмом.
Зміна риторики польського президента стала помітною після саміту НАТО, де Дональд Трамп висловив підтримку Україні. Це, ймовірно, вплинуло на сприйняття українських націоналістів у польському політикумі.
Хоча кроки, які роблять обидві сторони, можуть здаватися незначними, вони вказують на можливість покращення відносин на фоні останніх криз. Візит польського міністра оборони на Волинь також свідчить про певний прогрес у двосторонніх відносинах.
Польща та Україна відзначили річницю Волинської трагедії, що супроводжувалася протестами та політичними акціями. Незважаючи на напруженість, є ознаки можливого покращення відносин між країнами.
