Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, відомий як “Флеш”, роз’яснив причини, чому сигнали тривоги про балістичні загрози іноді спрацьовують після прильоту ракет.
За словами Бескрестнова, інформація про запуски ракет та підготовку до них надходить від міжнародних партнерів. “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але основним джерелом є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – зазначив він.
Він також пояснив, чому сигнали тривоги можуть запізнюватися. “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призводить до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – сказав радник.
Крім того, Бескрестнов вказав на випадки, коли тривога оголошується, але запуску не відбувається. “Це трапляється, коли супутники фіксують активність на пускових установках перед запуском, але самих запусків може й не бути з різних причин”, – пояснив він.
Він навів приклад з хибними тривогами щодо ракети “Орєшник”: “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по ‘Орєшнику’? Це так само, як розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав Бескрестнов.
Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов пояснив причини затримок у сповіщеннях про ракетні загрози, зазначивши, що інформація надходить від партнерів, а затримки можуть бути наслідком технічних збоїв. Він також роз'яснив випадки хибних тривог, коли активність на пускових установках не завжди призводить до запуску ракет.
