У Києві, 6 липня 2026 року, жителі знову стали свідками масованого ракетного обстрілу, який завдав серйозних ушкоджень багатьом житловим будинкам. Після кожного такого нападу до міських служб звертаються тисячі людей, які потребують допомоги у відновленні своїх помешкань.
Станом на кінець червня 2026 року у столиці було зафіксовано пошкодження 3791 багатоквартирного будинку. Ця цифра постійно зростає через нові обстріли. Місто намагається впоратися з ситуацією, але часто мешканці змушені відновлювати свої домівки самостійно, оскільки державні алгоритми допомоги не завжди працюють ефективно.
Історії киян, які постраждали від обстрілів, свідчать про труднощі, з якими вони стикаються. Наприклад, Ірина, яка пережила обстріл, розповідає, що її квартира фактично висить у повітрі після того, як ракета влучила в під’їзд її будинку. Вона зазначає, що багато людей опинилися в схожій ситуації, коли їхні домівки стали непридатними для проживання.
Окрім того, за даними Київської міської державної адміністрації, 76 будинків потребують капітального ремонту, і лише 30 з них вже відремонтовано. Інші 46 будинків все ще чекають на відновлення. Проте терміни виконання робіт часто затягуються, і мешканці втрачають надію на швидке вирішення своїх проблем.
Юля, яка придбала квартиру за місяць до обстрілу, також зіткнулася з труднощами. Після удару її будинок зазнав серйозних ушкоджень, і вона змушена була самостійно шукати способи захистити свою квартиру від дощів. Витрати на невеликі ремонти вже сягнули 20 000 гривень, але капітальний ремонт даху може коштувати до двох мільйонів гривень, що є непосильним для мешканців.
Юлія намагається отримати компенсацію через програму “єВідновлення”, але процес затягується через бюрократію. Вона зазначає, що міські служби часто перекладають відповідальність одна на одну, що ускладнює ситуацію для постраждалих. Багато людей, які звертаються за допомогою, стикаються з бездіяльністю комунальних служб.
Ірина, яка також постраждала від обстрілу, розповідає про свій досвід. Вона залишила свій рідний Херсон і переїхала до Києва, сподіваючись на безпечніше життя. Однак обстріли стали частими і в новому місці. Після чергового нападу її родина була змушена самостійно замінити вікна, оскільки не могла чекати на допомогу.
У ситуації, коли жителі стикаються з численними труднощами, важливо, щоб державні органи швидко реагували на потреби постраждалих і забезпечували належну підтримку для відновлення житла. Проте, на жаль, реальність часто виявляється зовсім іншою.
