У Великій Британії зростає кількість людей, які звертаються за допомогою через залежність від смартфонів. За даними дослідження, проведеного компанією Deloitte, 70% опитаних дорослих вважають, що проводять забагато часу зі своїми телефонами.
Маріос, персональний тренер з північного Лондона, проводить до 14 годин на день, використовуючи свій телефон, і зараз проходить курс терапії для контролю цієї залежності. Він зазначає, що його найбільша проблема — це Instagram, а також відзначає, що його залежність пов’язана з відчуттям самотності.
Залежність від телефонів поки що не визнана офіційним медичним станом, але терапевти повідомляють про зростаючу кількість пацієнтів, які страждають від цієї проблеми. У реабілітаційних центрах, таких як UK Addiction Treatment Centres, третина клієнтів, які проходять лікування від наркотичної залежності, також мають залежність від телефонів.
У центрі Rainford Hall, де лікують людей із різними видами залежностей, терапевти відзначають, що все більше пацієнтів звертаються за допомогою через цифрову залежність. Головна терапевтка Келлі Вотсон пояснює, що механізми роботи мозку, які відповідають за винагороду, можуть викликати надмірну потребу у використанні телефонів.
Джеймс, ще один пацієнт, спочатку звернувся за допомогою через алкогольну залежність, але згодом виявив, що його залежність від цифрових пристроїв також вийшла з-під контролю. Він відзначає, що відчував себе в заручниках цифрового світу, і його задоволення від використання телефону зникло.
Терапевти працюють з пацієнтами над поступовим скороченням часу, проведеного перед екраном, і допомагають зрозуміти, які емоції виникають, коли вони не користуються пристроєм. Багато пацієнтів спочатку налякані і не хочуть розлучатися зі своїми телефонами, оскільки вважають їх необхідними для роботи та зв’язку з родиною.
Крім того, у 2017 році була створена спільнота Internet and Technology Addicts Anonymous (ITAA), яка допомагає людям, що страждають від цифрової залежності. Учасники програми діляться своїм досвідом і підтримують один одного в боротьбі з цією проблемою.
Досвід Дженні, яка також проходила програму ITAA, свідчить про серйозність цієї залежності. Вона зізнається, що в період найгіршої залежності могла не спати кілька днів поспіль і відчувала, що втрачає контроль над своїм життям. Зараз вона одужує і контролює своє використання технологій.
