Покликання – рятувати життя: історія бойового медика Волинського прикордонного загону на псевдо Шаман

31-річний Роман із Каменя-Каширського до початку повномасштабної війни працював фельдшером екстреної медичної допомоги. Коли країна потребувала захисників, він не став шукати легших шляхів. У січні 2023 року чоловік приєднався до Волинського прикордонного загону, щоб використати свої знання там, де вони рятують життя щодня.

Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України.

«Я добре розумів, що мій досвід буде потрібний саме на фронті. Тому рішення йти служити було свідомим», – каже військовослужбовець.

Службу старший солдат із позивним Шаман розпочав у прикордонній комендатурі швидкого реагування. Згодом через стан здоров’я його перевели до підрозділу, який виконував завдання на українсько-білоруському кордоні. Проте довго залишатися там він не зміг. Уже за два тижні написав рапорт і повернувся до бойового підрозділу.

На передовій Роман не лише надає медичну допомогу. За потреби бере до рук зброю та разом із побратимами виконує бойові завдання. Але найбільша відповідальність для нього – вчасно врятувати тих, хто поряд.

Читати ще: «Робота бойового медика – це набагато більше, ніж накласти турнікет чи надати першу допомогу»: історія прикордонника з Волині

За час служби військовий медик пройшов чотири бойові ротації. Він неодноразово евакуйовував поранених під ворожими обстрілами, коли кожна хвилина могла стати вирішальною.

«Бували моменти, коли за один виїзд доводилося вивозити до дев’яти поранених. Допомогу надавали просто в автомобілі дорогою до стабілізаційного пункту. У таких умовах немає права на помилку – потрібно діяти швидко й максимально зосереджено», – розповідає Шаман.

Особливо добре він пам’ятає одну з евакуацій. Поки група виносила важкопораненого військовослужбовця, противник тричі завдавав повторних ударів. Боєць отримував нові поранення, а дорогою до медиків почав втрачати свідомість.

«Здавалося, рахунок ішов уже не на хвилини, а на секунди. Найважливіше, що ми встигли доправити його до стабілізаційного пункту. Лікарі зробили все можливе й навіть змогли врятувати йому руку. Саме заради таких моментів варто працювати», – згадує військовий.

Роман переконаний, що тим, хто лише замислюється над військовою службою, не варто боятися зробити перший крок. Він каже, що у підрозділі новачкам допомагають опанувати необхідні навички, навчають і підтримують. Головне – бажання захищати свою країну та готовність відповідально виконувати роботу.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу