6 серпня 1944 року Червона армія Радянського Союзу звільнила село Близна, розташоване на північний захід від Жешува в Польщі, від нацистської окупації. Це місце, хоч і виглядало без особливого військового значення, насправді стало важливим полігоном для випробувань нової зброї, розробленої нацистами.
Перед відступом німецькі війська використовували Близну для тестування ракет V2, відомих як Vergeltungswaffe або “зброя відплати”. Ці ракети, створені інженером Вернером фон Брауном, мали дальність до 280 км і могли нести бойову частину вагою до однієї тонни. Їхня надзвукова швидкість та висота польоту робили їх особливо небезпечними для міст, які ставали їхніми цілями.
Розробка V2 почалася в 1936 році, але британська розвідка дізналася про їхнє існування лише на початку 1943 року. Важливим моментом стало захоплення двох німецьких генералів, які під час допиту обговорювали затримки у виробництві ракет. Це спонукало британців серйозно взятися за вивчення нової зброї.
У серпні 1943 року британська авіація завдала удару по німецькому дослідницькому центру V2 у Пенемюнде, змусивши нацистів перенести випробування до Польщі. Близна стала стратегічно важливим місцем, яке відвідували високопосадовці, зокрема Адольф Гітлер та Генріх Гіммлер.
Однак тестування V2 виявилося проблематичним: більшість ракет руйнувалися в повітрі, не досягнувши цілей. Це призвело до того, що польський рух опору почав збирати уламки ракет, які падали на території, що контролювалися німцями.
У травні 1944 року одна з ракет V2 впала на береги Бугу, і місцеві жителі, щоб уникнути німецької уваги, приховали її. Підпільний лейтенант Тадеуш Якобський організував її вилучення, і фрагменти були перевезені до Варшави для аналізу.
Важливу роль у цій операції відіграли партизани, які допомогли доставити компоненти до міста, де їх досліджували в умовах секретності. Фізик Януш Грошковський працював над електронними частинами, ризикуючи бути виявленим.
Ця місія призвела до надсекретної операції під кодовою назвою Wildhorn III, яка мала на меті вивезення важливих компонентів V2 до Великої Британії. 25 липня 1944 року літак RAF Dakota приземлився на забутому аеродромі, де партизани допомогли завантажити 19 валіз із ключовими фрагментами ракети та технічними документами.
Незважаючи на труднощі, літак зміг злетіти, і ракета V2 безпечно прибули до Лондона 28 липня 1944 року. Це стало важливим кроком у вивченні нової зброї, яка менш ніж за шість тижнів почала використовуватися проти британських міст.
Завдяки цій операції британці отримали критично важливу інформацію про ракети V2, що дозволило їм розробити ефективні контрзаходи проти цієї зброї терору.
