Літні місяці 2026 року відзначилися посиленням атак російських військових на автозаправні станції (АЗС) в Україні, зокрема в прикордонних та прифронтових областях, таких як Харківщина, Сумщина, Запоріжжя та Дніпропетровщина. Згідно з повідомленнями, 3 серпня російські війська атакували заправку під Кривим Рогом, внаслідок чого загинули троє людей, зокрема співробітниця АЗС, український рятувальник та його восьмирічний син.
Рятувальник, який загинув, був сержантом служби цивільного захисту в Херсонській області і прибув до Дніпропетровської області у відпустку разом із сином. Від початку квітня 2026 року Росія активізувала атаки на паливну інфраструктуру України, а у липні кількість атак на АЗС зросла на 72% у порівнянні з попереднім місяцем.
Дослідницька група «Центр інформаційної стійкості» (CIR) повідомила, що з 377 російських атак у липні 179 були на критично важливу цивільну інфраструктуру, з яких 114 (64%) були на автозаправні станції. Це свідчить про значне зростання атак у порівнянні з червнем, коли було зафіксовано лише 66 таких випадків.
У Сумській області ситуація є особливо критичною, оскільки в одному з міст регіону не залишилося жодної заправки. Місцеві жителі повідомляють, що після нещодавніх атак російських військ, АЗС в Тростянці більше немає. Міський голова Тростянця Юрій Бова підтвердив цю інформацію, зазначивши, що місцеві жителі все ще шукають можливості для заправки автомобілів.
У відповідь на ситуацію, адміністрація міста намагається стабілізувати обстановку, використовуючи запаси пального, які були зібрані заздалегідь. Мер також зазначив, що планується впровадження мобільних автозаправних станцій, які зможуть забезпечити населення пальним у різних місцях.
Олег Григоров, голова Сумської обласної військової адміністрації, підкреслив, що удари тривають, і необхідно захистити паливну інфраструктуру. Він також зазначив, що, незважаючи на проблеми, кризи з пальним у регіоні немає, оскільки є алгоритми для забезпечення екстрених служб та населення.
Влада і міжнародні організації кваліфікують ці атаки як воєнні злочини, підкреслюючи їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення населення вважаються ознакою геноцидних дій з боку Росії, що підтверджується численними свідченнями та дослідженнями.
