Пани Бранські у Луцьку 1566 року: штрих до історії волинського повсякдення

Село Брани над річкою Гнилою Липою документально відоме із середини ХVI століття. За свідченням знаного дослідника походження назв населених пунктів Волині Віктора Шульгача, це імення слід трактувати від множинної форми антропоніма Бран/Брана, відомого в слов’янських мовах. Ураховуючи варіант Бряни, можна припускати, що сучасне Брани сягає первісного Дебряни. Йдеться про жителів, що оселилися у дебрі – густому непрохідному лісі.

Одну із перших документальних згадок про Брани знаходимо у Книзі ревізій українських замків – звіті королівського ревізора про обстеження стану обороноздатності Володимирського, Луцького, Крем’янецького, Вінницького, Житомирського і Брацлавського замків у 1545 році. Тоді Василь Бранський з Бран забезпечував утримання однієї городні поміж Воротньою та Перемильською вежами Луцького Нижнього (Окольного) замку. Ще одна городня «Бранських з Бран» розташовувалася між Свинюською та вежею князів Четвертинських. Та сама ревізія (люстрація) засвідчила належний стан городні Великого земського мосту, належної до «Василя Мишича з Бран».

Читати ще: Люди Луцька маґдебурзького: війти Загоровські

Рід Бранських (Бранів, Брамів) послуговувався гербом «Сліповрон» (Ślepowron) Відомо, що Василь Михайлович Бранський служив писарем у князя Федора Чорторийського. А 17 червня 1569 року присягу на вірність королю й новопосталій Речі Посполитій виголосили дружина Василя Ографена і їхній син Павло. Чоловіком Огрефини по смерті Василя став Ян Хоревський.

Волинські селяни останньої чверті ХVI століття. Художня реконструкція Сергія Шаменкова

15 жовтня, в середу, подружжя з маєтности Бран подавало«до запису» в ґродські книгискаргу на зем’янина сусіднього Володимирського повіту Данила Петровича Костюшковича Хоболтовського.

Зовнішній вигляд луцького земського судді, шляхтича Гаврила Бокія Печихвостського, XVI століття

Зем’яни зазначали, що приїхали до Луцька на судові засідання задля залагодження власних справ і тривалий час мешкали у місті. Перед від’їздом до Бран подружжя завітало до луцького міщанина Яна Стецьковича Добрильчицького. У його домі не було жодного шинка, розмова мала приятельський характер.

Волинська селянка XVI століття. Художня реконструкція Сергія Шаменкова, 2014 рік

Гості мали необережність залишити на вулиці біля оселі Добрильчицького віз із речами. Така ситуація виявилася сприятливою для Данила Хоболтовського. Чоловік разом зі своїми підданими вчинив грабіжницький напад на Хоревського. Розбійники, за словами скривдженого пана Яна, хотіли його зумисне позбавити життя й усіляко провокували конфлікт. Уникаючи відкритого протистояння, пан Хоревський вийшов із міщанської оселі.

Шляхтянка та заможна селянка з Волині, XVI століття. Художня реконструкція Сергія Шаменкова, 2014 рік

Яну Хоревському вдалося втекти від злочинців, а от панські статки постраждали. З возу зникли «шкатулка з грішми й листами дуже важливими, з якими сюди на засідання суду земського приїхали. А ще – два аркебузи у кістянійоправі».

Площа Ринок у Луцьку ХVI-XVIII століть. Художня реконструкція Олександра Дишка

Читати ще: Люди Луцька маґдебурзького: про аптекаря й міського урядника Яна Гепнера

Ця поїздка до Луцька для панів Бранських не була вдалою. Їхні ж імена назавжди закарбувалися на сторінках ґродських актів.

Оксана ШТАНЬКО

На заголовному фото: Брани на листівці часів Першої світової війни

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу