Джерело: www.unian.ua
Мед здатен зберігатися тисячі років через свої особливості.
Видання зазначає, що в Інтернеті набула популярності історія про те, що археологи у ХХ столітті відкрили в єгипетській гробниці посудину з медом, датовану приблизно 1000 роком до нашої ери. Стверджується, що продукт залишався рідким, солодким і їстівним. І хоча сама ця конкретна історія не має документального підтвердження, в теорії вона є цілком правдоподібною.
Наукою підтверджено, що мед має здатність протистояти мікроорганізмам. Ключову роль тут відіграють три фактори: низький вміст води – близько 17%, кисле середовище з pH приблизно від 3,2 до 4,5, а також невелика кількість перекису водню, який утворюється завдяки ферменту глюкозооксидазі, доданому бджолою.
Нектар спочатку містить до 70–80% води. Після потрапляння до вулика бджоли обробляють його ферментами, а потім випаровують зайву вологу, обмахуючи мед крилами. Коли її частка опускається приблизно нижче 18%, цукри зв’язують більшість доступної води. Через це бактерії та дріжджі не можуть отримати достатньо вологи для розмноження.
Глюкозооксидаза забезпечує додатковий захист: у присутності вологи вона сприяє утворенню глюконової кислоти та перекису водню. Перша знижує кислотність меду, а другий має антибактеріальну дію. Саме поєднання цих механізмів створює середовище, несприятливе для більшості мікроорганізмів.
“Мед є винятком. Бджоли створили систему збереження їжі за сто мільйонів років до того, як люди винайшли кераміку”, – йдеться у публікації.
Втім, тисячолітнє зберігання не означає, що старий мед обов’язково матиме вигляд свіжого продукту. З часом глюкоза може кристалізуватися, через що мед перетворюється на світлу зернисту масу. Він також поступово темнішає, втрачає частину ароматичних сполук, а активність ферментів знижується. Водночас основні цукри залишаються стабільними.
Найбільшу загрозу для такого збереження становить волога. Якщо герметичність порушити або в мед потрапить вода, його захисний механізм слабшає, а за вмісту води понад приблизно 18% можуть активізуватися дріжджі та початися ферментація. Тривалий вплив високої температури також руйнує ферменти й прискорює хімічні зміни.
Тому, видання, конкретна історія про банку меду з 1000 року до нашої ери залишається непідтвердженою. Проте сама ідея надзвичайної довговічності меду не суперечить науці: за умови герметичності, сухості та стабільної температури продукт справді може зберігатися протягом дуже тривалого часу.
Інші публікації на тему археологіїЯк писав УНІАН, археологи виявили у південно-західній Амазонії сліди цивілізації, що існувала близько 2000 років тому та могла налічувати до 3 млн мешканців. За допомогою технології LiDAR задокументовано сотні земляних споруд під покривом джунглів, а загалом їх кількість на всій території могла сягати 24–30 тисяч, що свідчить про високу щільність населення.
Також ми розповідали, що у печері на південному заході Франції археологи знайшли два кільця зі сталагмітів, датовані приблизно 176 500 років тому. Це відкриття доводить, що їхніми будівничими були неандертальці, які виявилися здатними до планування, співпраці та використання вогню.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Під льодом Антарктиди знайшли залишки “моря”, яке зникло десятки тисяч років тому
- Стародавній римлянин міг збирати кістки “морських чудовиськ”: вчені знайшли його колекцію
- Генріх VIII буквально жив у хмарі парфумів: причина була далеко не королівською
