Атаки РФ на НАТО: Румунія більше не мовчить

Зранку 20 серпня, коли Росія продовжувала масовану атаку проти України, румунська берегова охорона отримала повідомлення від торговельного судна: біля працюючої газової платформи Neptun Deep, за вісімдесят морських миль на схід від Констанци, дрейфує безпілотний апарат. Румунія підняла два F-16, один із них знищив ціль гарматним вогнем – уперше румунська авіація застосувала це проти морської цілі.

Згодом міністр оборони Румунії Раду Мируце сказав, що дрон ніс вибухівку, а рішення ухвалили, щоб захистити життя кількох сотень людей на платформі й саму інфраструктуру. Президент країни Нікушор Дан поклав відповідальність на Росію, а Київ через прямий канал зв’язку підтвердив, що апарат не український…

Дотепер аналогічні сюжети виглядали інакше. Три роки уламки ворожих БПЛА падали на території Румунії, але все обмежувалось нотами та, максимум, викликом російського посла. Але торік румунський парламент ухвалив закон, який дозволяє збивати дрони в національному повітряному просторі. Тож 24 липня поточного року румунський пілот уперше збив ціль над своєю територією – біля села Падіна, за понад сто кілометрів від Бухареста. Далі пішло швидше: три збиття за три дні. Але…

Повітряний простір над власною землею – найпростіший випадок. Він однозначно свій, і нікому не треба пояснювати, чому там стріляють по чужому БПЛА. Натомість виключна економічна зона – це морський район за межами територіальних вод держави (шириною до 200 морських миль від берега) –  зовсім інша річ. Це не територія держави. Румунія має там суверенні права на ресурси, але не суверенітет. Крім того, Вашингтонський договір окреслює зону дії статті 5 через території держав-членів, а також їхні кораблі та літаки. Стаціонарна платформа на шельфі в цей перелік прямо не вписана.

Тобто Бухарест застосував зброю там, де підкладка колективної оборони найтонша, і зробив це, не чекаючи, поки хтось у Брюсселі визначить, чи це взагалі випадок для альянсу.

Показова деталь: у румунському міноборони розгорнули командну ланку й попросили НАТО передати оперативне командування румунським силам. Тобто, мова не про колективне рішення, а власне. І причина цієї рішучості цілком матеріальна.

Neptun Deep – спільний проєкт OMV Petrom і державного Romgaz: близько ста мільярдів кубометрів видобувних запасів, приблизно чотири мільярди євро інвестицій, старт видобутку у 2027 році, вісім мільярдів кубометрів на рік. Це – майже подвоєння румунського видобутку і перетворення Румунії з імпортера на регіонального постачальника. За такий актив стріляють без консультацій.

Формально, походження знищеного дрейфуючого біля Neptun Deep апарата без розпізнавальних знаків не доведене. Крім того, вочевидь, це була не атака, а промацування.

По-перше, на початку серпня в тій самій зоні водолази знищили два апарати типу “Гербера”. Тобто, це не серія випадковостей.

По-друге, Росія може нескінченно заперечувати свою причетність, натомість отримує дорогу інформацію: де саме проходить межа, після якої НАТО стріляє, і чи стріляє там, де юридичні підстави розмиті. Якщо Бухарест мовчить, межа зсувається на кілька сотень метрів ближче до платформи. Якщо стріляє – Москва дізналася ціну й перевіряє наступну ділянку.

Румунія цього тижня показала, що готова стріляти за свої чотири мільярди. Питання, на яке відповіді поки немає: чи готовий східний фланг НАТО стріляти за чужі.

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням