Наприкінці липня 2026 року президент Росії Володимир Путін дав вказівку внести зміни до угод про військово-технічне співробітництво з Казахстаном та Узбекистаном. Ці угоди, укладені відповідно у 2013 та 2016 роках, регулюють постачання озброєння, військової техніки, а також обмін продукцією військового призначення та передачу технологій.
Наразі немає конкретної інформації про те, які зміни плануються в угодах, що викликано поточними подіями в Росії. Війна з Україною, що розпочалася у 2022 році, призвела до регулярних атак українських безпілотників на російські промислові об’єкти, що створює додаткові ризики для військово-промислового комплексу Росії. Міністерство оборони Узбекистану не надало коментарів, а Казахстан зазначив, що не коментує зміст документів до їх завершення.
Експерти вважають, що Росія може розглядати Казахстан та Узбекистан як потенційні ринки для збуту військової продукції, оскільки країна втрачає позиції на світовому ринку озброєнь. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), з 2021 по 2025 роки експорт російських озброєнь скоротився на 64%. Це сталося на фоні зростаючого тиску західних санкцій.
Російські експерти припускають, що нові угоди можуть включати перенесення частини військового виробництва до Казахстану та Узбекистану, щоб захистити його від атак. Обидві країни мають розвинену промислову базу, що дозволяє здійснювати ремонт та модернізацію військової техніки. Наприклад, в Казахстані розташовані заводи, що обслуговують бронетехніку, а в Узбекистані є підприємства, які займаються ремонтом гелікоптерів.
Алішер Ільхамов, голова аналітичної організації Central Asia Due Diligence, зазначає, що Росія може намагатися зацікавити Казахстан та Узбекистан у співпраці, враховуючи їх потреби в інвестиціях. Водночас, експерти відзначають, що ці країни можуть зіткнутися з вторинними санкціями, якщо вирішать співпрацювати з Росією у військовій сфері.
Крім того, існує побоювання, що Росія може бути незадоволена зростанням військової співпраці Казахстану та Узбекистану з західними країнами, такими як Туреччина. Наприклад, Туреччина допомагає Узбекистану модернізувати армію, а Казахстан уклав угоду з Туреччиною про виробництво безпілотників на своїй території.
Експерти вважають, що Росія може намагатися контролювати військову співпрацю в Центральній Азії, щоб не допустити втрати впливу в регіоні. Однак, незважаючи на економічну залежність від Росії, Казахстан і Узбекистан мають прагнення захищати свій суверенітет.
