Наприкінці серпня 2026 року Збройні сили України (ЗСУ) розпочали атаки на склади найбільшого російського маркетплейсу OZON. Міністерство оборони України повідомило, що ці дії стали відповіддю на попередні удари по складам Wildberries, внаслідок чого було виведено з ладу понад 6% усіх складських площ компанії OZON.
За три дні українські військові завдали значних збитків, які оцінюються в 878 мільярдів рублів. Це сума, порівнянна з доходами російського бюджету від нафти та газу у квітні 2026 року. Після атак на склади, які займають 233 тисячі квадратних метрів, було зафіксовано загибель людей, хоча точна кількість жертв залишається невідомою.
На тлі цих подій президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє передачу об’єктів критичної інфраструктури у «тимчасове управління» держави, якщо їх власники не забезпечують належної безпеки. Це стосується не лише складів, а й електростанцій, заводів, аеропортів та інших об’єктів, важливих для економіки країни.
Експерти вважають, що цей указ може призвести до націоналізації бізнесу, незважаючи на запевнення російських чиновників, що це не є націоналізацією. Тимчасове управління фактично надає державі контроль над підприємствами, що може загрожувати приватним власникам.
Директор проєкту Re-Russia Кирило Рогов зазначив, що указ демонструє готовність російської влади продовжувати війну, застосовуючи сталінські методи контролю над промисловістю. Політолог Дмитро Орєшкін вважає, що це свідчить про розкол у путінських елітах щодо стратегії ведення війни.
Крім того, нові правила можуть спонукати виникнення приватних військових компаній, оскільки підприємства можуть почати створювати власні збройні формування для захисту своїх активів. Це може призвести до появи нових загроз для держави та суспільства.
Таким чином, атаки ЗСУ на склади OZON та відповідні дії російської влади можуть мати серйозні наслідки для бізнес-середовища в Росії, зокрема, для інвестиційної привабливості та безпеки приватних підприємств.
