Джерело: www.volynnews.com
До відтворення пам’ятки долучилися ГО Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України за підтримки Міністерства культури України. Вперше презентували дзвін 23 серпня під час молитовного сніданку, інформує NV.
Десятинну церкву заклав наприкінці X століття князь Володимир Великий. Саме вона стала першим кам’яним храмом Русі. Довгий час її дзвони скликали киян на богослужіння, сповіщали про свята, небезпеку та важливі події. Але у 1240 році внаслідок монгольської навали храм був зруйнований, а дзвін втрачений.
Історія продовжилася в 1937 році, коли видатний український археолог Теодосій Мовчанівський знайшов фрагмент дзвона під час археологічних розкопок. Уціліло тільки 60% поверхні, а язик та кріплення – ні. Відтоді дзвін зберігався як унікальний артефакт у музейній колекції.
«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія – свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один – не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», – зазначили співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Як реконструювали дзвін
Робота над реконструкцією розпочалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента. Сканування дозволило зафіксувати кожну деталь поверхні без ризику пошкодити оригінал. Далі дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу, після чого створили повну цифрову модель дзвона, відновивши втрачені частини на основі геометрії збереженого фрагмента та історичних аналогів.
Наступним етапом стало комп’ютерне моделювання. Інженери прорахували поведінку металу під час удару та змоделювали поширення звукових коливань. За допомогою акустичного синтезу вдалося почути, як звучатиме реконструйований дзвін ще до його лиття, що дозволило перевірити й уточнити модель.
Проєкт став результатом співпраці істориків, археологів, інженерів, акустиків і майстрів лиття з України, Німеччини, Нідерландів та Португалії.
Українські науковці працювали з археологічною знахідкою, історичними джерелами та музейними колекціями. Наукова команда Національного музею історії України підготувала історичні матеріали про походження дзвона та обставини його виявлення. Команда Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди виконала цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона.
«Дуже важливо, що такий унікальний артефакт із колекції нашого музею був відтворений спільними зусиллями фахівців та партнерів. Відтепер цей дзвін матиме й церемоніальну функцію. Завдяки цьому проєкту та сучасним технологіям наша давня спадщина звучить із новою силою та новими сенсами. І разом із нею ми повертаємо імена тих дослідників, які її відкривали, вивчали й зберігали для нащадків. Серед них – Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році знайшов фрагмент давньоруського дзвона, але вже наступного року був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляний. Сьогодні його ім’я знову звучить разом із цим дзвоном», – коментує Олена Земляна, директорка Національного музею історії України.
До проєкту долучився Клаус Хаммер, німецький експерт із дзвонів та науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви в Герренберзі. Він надав команді історичні креслення та консультував дослідників щодо конструкції та особливостей середньовічних дзвонів.
Також до співпраці долучилися музеї дзвонів у Німеччині: Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав наукові матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX-XIII століть, а в GlockenStadtMuseum, що в Апольді, команда проєкту виконала 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, що збереглися до нашого часу.
Важливим елементом реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, що зберігається в Національному музеї історії України.
Фінальним етапом стало лиття дзвона на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах – одному з провідних центрів дзвоноливарства у світі. Саме тут відливали дзвони для численних історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері.
У результаті реконструкції вийшла точна копія дзвона Десятинної церкви. Його вага становить 87,5 кг, а склад сплаву максимально наближений до середньовічного.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
