Упродовж останніх кількох місяців польсько-українські суперечки щодо історичної пам’яті та постаті Степана Бандери привернули увагу істориків і політиків обох країн. Дослідники з ЄС аналізують цю ситуацію в контексті ширших європейських тенденцій, зокрема, як історичні конфлікти впливають на сучасну політику.
Процес примирення між Польщею та Україною розпочався понад два десятиліття тому. Президенти двох країн вшановували пам’ять загиблих, а історики працювали в спільних комісіях, використовуючи формулу «Прощаємо і просимо прощення», запозичену з польсько-німецького примирення. Однак суперечки, зокрема навколо Волинської трагедії та ставлення до УПА, знову стали актуальними.
Французько-польський соціолог Жорж Мінк зазначає, що на початку 1990-х відносини між Україною та Польщею мали оптимістичний характер. Польща першою визнала незалежність України після розпаду СРСР, що стало основою для подальшої співпраці. Однак з часом, особливо в середині 2000-х, націоналістичні партії почали використовувати історичні конфлікти у своїх політичних інтересах.
Волинська трагедія, що стала предметом дискусій, відзначена масовими вбивствами українців і поляків у 1942-1944 роках. Польські історики називають ці події «геноцидом», в той час як українці вважають, що відповідальність за ці злочини лежить на обох сторонах, а також на нацистських та радянських силах.
У 2015 році Верховна Рада України визнала ОУН та УПА борцями за незалежність, тоді як польський Сейм визнав Волинську трагедію геноцидом. Ці рішення викликали нові суперечки, особливо після виходу фільму «Волинь», який підняв питання про історичну пам’ять у Польщі.
З початком повномасштабної агресії Росії проти України, польське суспільство проявило солідарність з українцями, надаючи їм підтримку та соціальні виплати. Однак з часом зросла економічна заздрість частини поляків до українців, що призвело до нових напружень у відносинах.
Нещодавні події, такі як присвоєння президентом України Володимиром Зеленським почесного найменування одному з підрозділів Збройних сил України на честь Героїв УПА, викликали негативну реакцію з боку польських політиків. У відповідь польський президент позбавив Зеленського Ордена Білого Орла, що свідчить про загострення відносин між країнами.
Дослідники вважають, що ситуація може загостритися до виборів у Польщі у 2027 році, оскільки націоналістичні настрої можуть використовувати історичні суперечки для власних цілей. Це підкреслює складність польсько-українських відносин і необхідність подальшого діалогу для досягнення примирення.
