Джерело: www.unian.ua
Найбільше червів науковці знайшли в кишківнику і м’язовій тканині.
Згідно з науковим повідомленням, опублікованим у журналі Ocean and Coastal Research, загалом дослідницька група нарахувала понад 1600 маленьких червів.
За допомогою потужних мікроскопів учені встановили, що нирки та серце були єдиними органами, вільними від паразитів у всіх без винятку риб. В інших органах черви та сліди їхньої присутності були практично всюди.
“Ці результати підкреслюють важливість санітарної інспекції і наголошують на необхідності негайного видалення внутрішніх органів, щоб запобігти міграції личинок у м’язову тканину”, – підсумували автори дослідження.
Як зазначили у виданні, це дослідження свідчить, що тунець у цьому регіоні часто є носієм двох родів червів: Trypanorhyncha та Anisakis.
“Паразити та риби еволюціонували разом і пристосувалися до співіснування у світовому океані, тому саме по собі їхнє виявлення в тунці не є чимось надзвичайним. Насторожує інше: наскільки багато червів було в кожному зразку і наскільки широко вони були поширені в різних органах”, – йдеться у статті.
Наголошується, що вид тунця, який досліджували вчені, залежно від регіону називають скіпджеком, океанічним тунцем-боніто або кацуо (Katsuwonus pelamis). Він має високу комерційну цінність.
“Це найпоширеніший вид тунця в Бразилії, а у 2022 році він посів третє місце серед морських видів, які найбільше виловлювали у світі. Того року в усьому світі виловили та продали 3,1 мільйона тонн скіпджека. Залишається лише гадати, скільки паразитів переносила кожна з цих риб”, – зауважили у виданні.
Чи безпечний заражений тунець для людиниЯк розповіли журналісти, тунець, призначений для споживання, зазвичай ретельно перевіряють працівники підприємств із переробки морепродуктів та кухарі, які готують суші, а видимих паразитів видаляють. Проте реальність така, що деяким крихітним істотам неминуче вдається залишитися у продукті.
Зазначається, що паразитологи у США вивчають червів, захованих у прострочених рибних консервах, щоб відстежувати кількість паразитів.
“Але перш ніж хтось поспішить викидати всі свої рибні консерви, варто зазначити: випадкове зараження людини личинками Trypanorhyncha трапляється рідко, а не всі види Anisakis вважаються причиною захворювань у людей. Якщо паразитичних червів знищено під час процесу консервування, більшість із них не становлять небезпеки для людини”, – наголосили автори.
Водночас, якщо з’їсти сиру або недостатньо термічно оброблену рибу, деякі види паразитів можуть прикріпитися до стінок кишківника людини та спричинити шлунково-кишкові симптоми, зокрема біль у животі, блювання, нудоту або діарею, пише видання.
“Окрім потенційного впливу на здоров’я людини, паразити можуть знижувати ринкову привабливість і вартість морепродуктів через наслідки для безпеки та якості харчових продуктів, зменшуючи довіру споживачів і спричиняючи економічні збитки для рибної промисловості”, – пояснили дослідники.
Паразити у рибі – добра ознакаТим часом, за словами паразитологині з Вашингтонського університету Челсі Вуд, присутність червів у рибі може бути й доброю ознакою.
“Усі вважають, що черви в лососі є ознакою того, що щось пішло не так. Але життєвий цикл анізакід охоплює багато складових харчової мережі. Я сприймаю їхню присутність як сигнал того, що риба на вашій тарілці походить зі здорової екосистеми”, – каже вона.
У 2020 році дослідники з Вашингтонського університету виявили докази того, що кількість червів Anisakis у сирих морепродуктах з 1970-х років зросла у 280 разів. У середньому, пояснювали вони, раніше знаходили менше одного черв’яка на кожні 100 виловлених риб, а тепер – більше ніж один черв’як практично в кожній виловленій рибі. Вуд бачить у цьому позитив.
“Моя інтуїція підказує, що це пов’язано з покращеннями, яких ми досягли у сфері охорони морських ссавців. Часовий проміжок нашого дослідження безпосередньо збігається з періодом, коли набули чинності низка справді важливих законів щодо морських ссавців, як-от закон про захист морських ссавців 1972 року та мораторій Міжнародної китобійної комісії на комерційний китобійний промисел, запроваджений у 1980-х роках”, – каже вона.
Однак, за словами авторів, потрібні додаткові дослідження, щоб відстежувати паразитів не лише біля узбережжя Бразилії, а й в інших ключових районах промислового рибальства по всьому світу. Це допоможе краще зрозуміти, як вони почуваються у світі, що стрімко змінюється.
“Якщо бути з вами чесною, черви є в усьому, що ви їсте. Але під час приготування їжі гине дуже багато паразитів, яких ми знаходимо в наших продуктах, і лише коли ми їмо сиру або недостатньо термічно оброблену їжу, то стикаємося з живими та заразними паразитами”, – казала Вуд аудиторії в Сіетлському акваріумі у 2020 році.
Крім того, додала вона, “коли ви їсте цих паразитів, то стаєте частиною природного циклу, який пов’язує планктон із рибою, рибу – з китами, а китів – із вами”.
Раніше УНІАН розповідав, що вчені зрозуміли, як блакитний тунець нейтралізує ртуть у своєму організмі. Учені виявили значну частку ртуті в м’язах риби, які люди використовують в їжу. Однак, як побачили дослідники, у селезінці тунця ця ртуть за допомогою селену вже перетворювалася на мінералоподібну речовину – селенід ртуті. І таким чином у м’язах кількість ртуті зменшується.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Водолази “пройшли” 200-метровим слідом покинутих гармат на морському дні: що вони знайшли
- Під час посухи дівчина зварила апельсинові шкірки: результат кращий за заводський засіб
- Танучий лід Арарату може розкрити таємниці тисячоліть: вчені розпочали унікальне дослідження
