Головна Unian 3000 крихітних істот були в космосі без захисту, а через 10 днів...

3000 крихітних істот були в космосі без захисту, а через 10 днів вони ожили на...

6
0

Джерело: www.unian.ua
Результати польоту стали основою для нової технології зменшення шкоди від радіації.

Ці істоти еволюціонували не заради зоряних подорожей фото ua.depositphotos.comЄвропейське космічне агентство ще у 2007 році відправило у відкритий космос тисячі тихоходок – мікроскопічних тварин, відомих своєю неймовірною витривалістю. З’ясувалося, що речовина, яка захищала їх, тепер вивчається як спосіб оберігати здорові клітини людини під час променевої терапії, пише The Economic Times.

14 вересня 2007 року на зовнішній оболонці капсули “Фотон-М3” розкрилися контейнери дослідницької платформи Biopan-6, і близько 3000 мініатюрних восьминогих безхребетних опинилися наодинці з космічним вакуумом. Ані скафандрів, ані герметичних відсіків. Умови, смертельні для людини за кілька секунд, тихоходки впевнено долали впродовж 10 діб, доки 26 вересня апарат не торкнувся землі в Казахстані.

Експеримент отримав назву TARDIS, а орбіта платформи пролягала на висоті від 258 до 281 км над Землею.

Перед стартом тварин не заморожували в активному стані: вони перебували у зневодненій фазі анабіозу, відомій як “тун”. У цій формі більшу частину рідини в організмі заміщує цукор трегалоза – саме завдяки йому вони рятуються від посухи й у природі.

У випробуванні взяли участь два види: Milnesium tardigradum та Richtersius coronifer.

Тихоходки фото вікіпедіяХто вижив, а хто ніУсіх піддослідних розподілили на групи з різними умовами:

  • Лише вакуум і темрява: вціліли практично так само повноцінно, як і контрольна земна вибірка – безповітряний простір сам по собі виявився для них майже нешкідливим.
  • Вакуум та м’який ультрафіолет (UV-A і UV-B): екстремальне сонячне світло пережили 68% особин, які відновили життєдіяльність приблизно за пів години після зволоження. Втім, частина з них згодом загинула через накопичені ушкодження.
  • Повний спектр сонячної радіації: найсуворіше випробування, що включало жорсткий ультрафіолет, зазвичай затримуваний земною атмосферою. З цієї когорти вижило лише троє сміливців. За свідченням керівника наукового проєкту Інґемара Йонссона, ці рекордсмени витримали понад 7000 кілоджоулів радіації на квадратний метр.

До чого тут людські клітиниГоловною перепоною на шляху майбутніх пілотованих експедицій до Марса залишається не ресурс провізії чи технологічні ліміти, а смертоносне опромінення. У 2016 році публікація в Nature Communications нарешті розкрила таємницю тихоходок: унікальний протеїн під назвою Dsup (damage suppressor – “супресор ушкоджень”). Лабораторна інтеграція цього гена до звичайних людських клітин знизила пошкодження їхньої ДНК рентгенівськими променями приблизно на 40%.

Розвинути відкриття на практиці взялися дослідники з MIT та Brigham and Women’s Hospital. У 2025 році на сторінках видання Nature Biomedical Engineering вони представили метод, споріднений із принципом мРНК-вакцин проти COVID-19: у здорові тканини доставляють матричну РНК, яка тимчасово спонукає клітини синтезувати щит у вигляді білка Dsup – без жодного втручання в геном.

Експеримент на мишах із застосуванням препарату до тканин ротової порожнини та прямої кишки показав, що радіаційне руйнування здорових ділянок відчутно спадає, тоді як терапевтичний удар по самій пухлині залишається незмінним. 

Зрештою, вчені нагадують, що ці істоти еволюціонували не заради зоряних подорожей, а заради виживання у звичайних пересихаючих калюжах на подвір’ях. А їхня дивовижна космічна незламність виявилася просто вдалим побічним ефектом земної адаптації.

Інші відкриттяМіжнародна група астрономів вперше виявила атмосферу навколо кам’янистої екзопланети LHS 1140 b, яка перебуває в так званій “зоні життя” своєї зірки. Дослідники зафіксували витік гелію з верхніх шарів атмосфери за допомогою наземного телескопа в Чилі, що й підтвердило: планета не втратила свою газову оболонку. 

Вчені також з’ясували, що якби зменшити планету до розміру яблука, весь захисний шар до умовної межі космосу – лінії Кармана – становив би лише близько 0,6 міліметра, тобто приблизно стільки ж, скільки товщина яблучної шкірки. Саме ця тонка “плівка” затримує ультрафіолет, спалює метеорити ще на підльоті та не дає воді закипати від відсутності тиску.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • Водолаз знайшов 30 000 стародавніх монет на березі: вони можуть вказувати на таємницю
  • Теорія Ейнштейна отримала перше підтвердження у квантовій механіці, – експеримент
  • Аеродинаміка носа і тарганяче молоко: оголошено найбезглуздіші наукові відкриття 2026 року



реклама у Нововолинськ