Окуповані Росією території України вдруге поспіль отримали статус найменш вільних місць на планеті, згідно з рейтингом американської організації Freedom House. У цьому списку ці регіони опинилися нижче за Південний Судан, Північну Корею та Газу.
Відсутність політичних прав і свободи слова є лише частиною проблем, з якими стикаються жителі окупованих територій. Згідно з даними Freedom House та Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, місцеві мешканці піддаються примусовій паспортизації, переслідуванням за проукраїнську позицію, таємним затриманням, депортаціям і конфіскації майна.
Російська влада намагається змінити демографічний та культурний склад цих регіонів. Даніель Белл, голова Моніторингової місії ООН в Україні, зазначає, що окупація супроводжується системними репресіями та порушеннями прав людини. З 2022 року Росія ухвалила щонайменше 16 законів та указів, що обмежують права українських громадян на цих територіях.
У навчальних закладах викладають російську версію історії, а використання української мови може трактуватися як екстремізм. Росія також заохочує переселення своїх громадян на окуповані території, що викликає занепокоєння серед місцевих жителів. Журналіст Андрій Діхтяренко вважає, що ця політика має всі ознаки культурного геноциду.
Примусова паспортизація стала одним із основних інструментів русифікації. Окупаційна влада оголошує українців іноземцями, змушуючи їх отримувати російські паспорти для доступу до медичних послуг, соціальних виплат, роботи та можливості володіти майном. Людмила Чуб з Мелітополя розповіла, що її роботодавець вимагав, аби вона отримала російський паспорт, інакше його оштрафують. Після публікації відео з протестом проти примусової паспортизації, її затримали та депортували.
Моніторингова місія ООН зафіксувала понад 400 затримань за звинуваченнями у шпигунстві та державній зраді. Проте точну кількість людей, які утримуються без зв’язку з зовнішнім світом, визначити важко. Історія 59-річного IT-фахівця Сергія Грищенкова, якого забрали російські силовики, і його тривале утримання без зв’язку, підтверджує серйозність ситуації.
Крім того, вилучення нерухомості українців, які залишили окуповані території, стало ще одним інструментом зміни демографії. Російські закони дозволяють визнавати покинуте житло безхазяйним, що відкриває шлях до його конфіскації. Згідно з даними журналістів, з 2024 року було конфісковано понад 34 тисячі об’єктів житлової нерухомості українських громадян.
Окупаційна влада оголошує таке житло безхазяйним, якщо власник не пройшов особисту перереєстрацію за російськими правилами. Це ускладнює повернення для багатьох українців, які втрачають не лише майно, а й спогади та відчуття безпеки. Згідно з даними Моніторингової місії ООН, понад 60 тисяч приватних об’єктів нерухомості вже визнано безхазяйними, з яких щонайменше 6500 конфісковано.
На окупованих територіях також запроваджуються російські навчальні програми, що формують у дітей кремлівську версію історії. Батьків намагаються примусити відмовитися від української освіти шляхом штрафів та погроз. Після отримання російського паспорта мешканців можуть призвати до російських збройних сил.
Попри всі труднощі, багато мешканців окупованих територій продовжують зберігати українські паспорти, сподіваючись на можливість повернення до українського правового поля.
