Джерело: www.unian.ua
Одним із найважливіших є напис, присвячений статуї Деметри Карпофорос – богині, пов’язаній із родючістю та врожаями.
Авторами дослідження, опублікованого в журналі Gephyra, стали доцент Університету Акденіз Хюсейн Узуноглу та доцент Університету Ушака Мюнтеха Дінч, зазначають журналісти.
Йдеться, що Фригія згадується в Новому Завіті та пов’язана з місіонерськими подорожами апостола Павла, який подорожував цим регіоном і сприяв поширенню християнства Римською імперією.
Водночас нові написи, датовані I–III століттями нашої ери, демонструють, які релігійні традиції існували тут ще до поширення християнства.
Одним із найважливіших є напис, присвячений статуї Деметри Карпофорос – богині, пов’язаній із родючістю та врожаями.
Узуноглу розповів Fox News Digital, що культ цієї богині вже був добре відомий в інших частинах Малої Азії, однак раніше письмових доказів його існування у Фригії не знаходили.
“До появи цього напису – а також іншого, тісно пов’язаного з ним, який ми опублікували кілька років тому, – не існувало епіграфічних доказів того, що цей культ взагалі існував у Фригії, хоча цей регіон був одним із важливих сільськогосподарських районів. Тож це справді заповнює прогалину на карті давніх релігійних практик”, – сказав дослідник.
Ще один напис свідчить, що заможний благодійник на ім’я Демадес замовив статую з факелом. Імовірно, вона допомагала освітлювати вночі головну вулицю Акмонеї з колонадою.
“Це була не просто абстрактна громадянська побожність. Один заможний мешканець буквально освітлював своє місто”, – зазначив Узуноглу.
За його словами, статуї з факелами відомі лише у двох інших археологічних пам’ятках, тому нова знахідка доповнює дуже короткий перелік подібних артефактів.
Інший напис присвячений жінці на ім’я Мандана, яка була верховною жрицею міста. Її чоловік Пріск встановив на її честь пам’ятник.
“Є вагомі докази того, що жінки могли самостійно обіймати такі посади”, – сказав Узуноглу.
На його думку, напис Мандани є саме таким випадком: “Ця честь належить їй, а не їй та її чоловікові разом”.
Написи також дають змогу зазирнути в особисте життя мешканців Акмонеї.
За словами Узуноглу, один із поховальних вівтарів свідчить, що власник гробниці заздалегідь підготував пам’ятник для себе та своєї дружини за умови, що після його смерті вона більше не вийде заміж.
На іншому поховальному камені містяться епітафії двох чоловіків, які, ймовірно, були військовослужбовцями.
В епітафії зазначено, що один із них “став жертвою беззаконних рук”, тобто, за словами Узуноглу, його могли вбити.
“Ймовірно, це були бойові товариші, яких увічнили разом, – рідкісний і дуже людяний погляд на військову дружбу в епіграфічних пам’ятках”, – сказав дослідник.
Загалом Узуноглу вважає, що головне значення дослідження полягає не в якійсь одній сенсаційній знахідці, а в тому, як усі нові написи разом доповнюють картину життя давнього міста.
“Йдеться не стільки про одну грандіозну знахідку, скільки про те, як кожен новий камінь поступово робить чіткішим наше уявлення про те, як мешканці Акмонеї поклонялися богам, вшановували одне одного та ховали своїх померлих”, – зазначив він.
Хоча ці написи безпосередньо не пов’язані з християнством, вони дають змогу краще зрозуміти релігійне середовище Фригії – регіону, де нова віра досить рано почала набувати прихильників.
Про це розповів Дуглас Естес, дослідник раннього християнства та професор New College of Florida, який не брав участі в новому дослідженні.
Він зазначив, що, хоча Фригія пов’язана з місіонерськими подорожами апостола Павла, достеменно невідомо, чи відвідував Павло саме Акмонею.
“Ми не маємо всіх подробиць щодо християнських місій у цьому районі, але знаємо, що в регіоні відбувалося багато діалогу та місіонерської роботи”, – сказав Естес.
За його словами, археологічні дані свідчать, що християнство почало набувати прихильників серед звичайних людей у Фригії задовго до приходу до влади імператора Костянтина.
“Тож це був не підхід згори вниз, а радше рух знизу вгору, коли звичайні люди самі приймали християнство”, – зазначив дослідник.
Знайдено найбільший скарб монет епохи вікінгів: подробиціНагадаємо, археолог-аматор на півдні Фінляндії шукав скарби в лісі та знайшов найбільший скарб срібних монет епохи вікінгів, який коли-небудь було знайдено в країні. Серед тисяч монет та інших цінностей – браслет і срібна намистина. За попередньою оцінкою, йдеться за майже 4,5 кілограмів монет, що вдвічі перевищує розмір колекції, знайденої в 1895 році в Ноусіайнені, яка налічує 1700 монет.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Стародавня загадка Британії: учені зʼясували, де брали 25-тонні камені для “Стріл диявола”
- Європейці тисячоліттями їли людей: вчені зробили моторошне відкриття
- Археологи просканували 10 000 стародавніх кісток у печері та виявили 83 знаряддя праці
