14 вересня 2026 року генпрокурор Руслан Кравченко оголосив про підозру директору Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семену Кривоносу. У своєму відеозверненні він звинуватив Кривоноса у підробці документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні.
Кравченко також зазначив, що друга підозра стосується особи з оточення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка, яка, за його словами, впливала на суддів Вищого антикорупційного суду та сприяла ухиленню від мобілізації. Генпрокурор стверджує, що антикорупційні органи викрали матеріали справ під час обшуків у справі “Карфаген”.
У відповідь на дії Кравченка, джерела в оточенні президента Володимира Зеленського заявили, що ініціатива генпрокурора не була узгоджена з Офісом президента. Президент у своєму Telegram-каналі підкреслив, що єдиним виходом для Кравченка є звільнення, закликавши народних депутатів терміново підтримати це рішення.
У Верховну Раду вже надійшло офіційне подання про відставку Кравченка, і, за словами голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, документ буде розглянуто на засіданні профільного комітету. Очікується, що парламент проголосує за відставку генпрокурора 15 вересня.
НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. В НАБУ заперечили інформацію про підозру та вилучення справ, зазначивши, що жодних процесуальних документів директору НАБУ офіційно не надано.
Кравченко, за даними джерел, виїхав з України в ніч на 14 вересня через пункт пропуску на кордоні з Польщею. Він підтвердив свій виїзд, назвавши його “закордонним відрядженням” для інформування міжнародних партнерів про ризики антикорупційної системи. Після виїзду Кравченко почав публікувати матеріали, які стосуються подій з минулого, зокрема фіктивного усиновлення дитини.
Чутки про можливого наступника Кравченка, голову фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, були спростовані кількома джерелами. Сам Гетманцев також заперечив ці плани, зазначивши: “…поки, ні”.
