Беккі Джонс, 34-річна жителька Ковентрі, отримала шокуюче відкриття після 11 років хіміотерапії: вона ніколи не страждала на рак мозку, а лише на запалення, яке можна було лікувати стероїдами.
У 21 рік Джонс дізналася про свій діагноз, який поставив професор Іан Браун з Університетської лікарні Ковентрі. Лікар стверджував, що їй залишилося жити лише кілька місяців, якщо вона не пройде тривале лікування. Це призвело до численних курсів хіміотерапії, які суттєво вплинули на її якість життя.
На початку лікування Джонс працювала операторкою камер на стадіоні та мріяла про кар’єру в поліції. Однак її життя кардинально змінилося через постійні побічні ефекти хіміотерапії, такі як нудота, втома та проблеми зі здоров’ям. “Це було жахливо”, – згадує вона.
Лише в 2025 році, після перегляду випадків лікування, Джонс дізналася, що насправді у неї ніколи не було пухлини мозку. “Я без жодної причини проходила це лікування протягом більшої частини свого дорослого життя”, – сказала вона.
Джонс стала однією з понад 40 пацієнтів, які подали позов проти Національної служби охорони здоров’я Британії через неналежне лікування. Вона розповіла, що лікарі не звертали уваги на знімки, на яких не було ознак пухлини, і продовжували призначати хіміотерапію, незважаючи на відсутність доказів її ефективності.
Розслідування Королівської колегії лікарів виявило, що пацієнти в цій лікарні отримували тривалі курси препарату темозоломід, хоча “доказів користі було мало або взагалі не було”. Висновки свідчать про серйозні недоліки в роботі лікарів та недовіру з боку пацієнтів.
Фонд “Університетські лікарні Ковентрі та Ворикширу” підтвердив, що вживає заходів для покращення контролю за призначенням препаратів, але відмовився коментувати конкретні випадки.
Джонс зазначила, що наслідки тривалого лікування були “жахливими”, і висловила обурення з приводу того, що її діагноз залишався без змін протягом багатьох років. “Це не лише про те, що він робив, а й про те, що йому так довго дозволяли діяти самостійно”, – додала вона.
