Джерело: www.unian.ua
Лівий кандидат в президенти Франції розкритикував далекобійні удари по Росії і нарвався на зворотню критику.
23 вересня під час передвиборчої пресконференції Меланшон заявив, що посилення “загрози з боку Росії” може бути пов’язане з українськими ударами вглиб російської території. При цьому політик наголосив, що не виправдовує Росію та не намагається уникати протистояння з нею.
Такі слова викликали різку реакцію французьких політиків, зокрема представників лівого табору. Кандидатка від “зелених” Марін Тондельє заявила, що Україна є демократією, яка зазнала нападу ще у 2014 році, а ототожнення агресора та жертви є неприйнятним. Центристський кандидат Рафаель Глюксман також наголосив: “Мир – це не підкорення тирану, який починає війни”.
Автор матеріалу зазначає, що позиція Меланшона фактично ставить його серед кандидатів, чиї заяви щодо війни найближчі до риторики Кремля. Поруч із ним у цьому контексті опинився кандидат від Комуністичної партії Фаб’єн Руссель. Водночас навіть ультраправа Марін Ле Пен нещодавно виступила з жорсткою критикою Москви, звинувативши Кремль в ескалації.
24 вересня під час дебатів Меланшон спробував зменшити негативний ефект від своїх попередніх слів. Він заявив, що навмисно спровокував реакцію співрозмовників, щоб привернути увагу до теми. Водночас політик не відмовився від своєї позиції, хоча висловив підтримку виведенню російських військ з території України.
Меланшон також запропонував покрокову стратегію деескалації, яка передбачає заборону далекобійних ударів.
“Не можна змусити росіян втратити обличчя, але не можна змусити й українців втратити обличчя”, – заявив він.
Як пише Le Monde, таким чином, політик фактично знову поставив Росію та Україну в однакове становище у контексті необхідності уникати подальшої ескалації.
25 вересня представникам LFI довелося публічно пояснювати позицію свого лідера. Депутатка Клеманс Гетте нагадала, що партія від початку засуджувала російську агресію, але водночас вважає удари по Москві такими, що не сприяють деескалації.
Le Monde зауважує, що ця ситуація ставить питання про те, якою була би політика Меланшона щодо України у разі його приходу до влади за підсумками президентських виборів наступного року. 6 вересня глава фракції LFI у Національних зборах Франції Матильда Пано заявила, що партія продовжуватиме допомогу українцям до завершення російської агресії. Однак у листопаді 2022 року депутати партії утрималися під час голосування за резолюцію на підтримку України. У березні 2024 року LFI виступила проти безпекової угоди з Україною.
Вибори у ФранціїЯк писав УНІАН, у травні наступного року Франція обиратиме нового президента після двох каденцій Еммануеля Макрона. За опитуваннями, поки що лідером електоральних рейтингів є права популістка Марін Ле Пен.
На початку вересня вона заявила про намір припинити військову допомогу Києву після приходу до влади, тоді як другий за рейтингами кандидат Едуар Філіпп різко розкритикував її позицію, назвавши це загрозою для європейської безпеки.
Згодом Ле Пен заявила, що Росія не має права диктувати французьку політику. Вона наголосила, що жодні провокації чи дестабілізуючі дії не змінять позицію Франції щодо війни в Україні. Крім того, вона засудила рішення Москви захопити активи європейських компаній у Росії, назвавши це ворожим актом.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Росія масово вербує білорусів на війну: обіцяють гроші та скасування судимостей
- Трамп заявив, що сподівається на укладення мирної угоди між Україною та Росією до зими
- Трамп благословляє Путіна на подальшу агресію, – WSJ
