“Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що українське законодавство планують позбавити русизмів та англіцизмів. Для цього хочуть підготувати окремий законодавчий акт, який змінить термінологію в законах і визначить правила її використання. Зараз очікують висновків фахівців Національної академії наук та Національної академії правових наук. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив про підготовку змін до українського”, — повідомляє: ua.news
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що українське законодавство планують позбавити русизмів та англіцизмів. Для цього хочуть підготувати окремий законодавчий акт, який змінить термінологію в законах і визначить правила її використання. Зараз очікують висновків фахівців Національної академії наук та Національної академії правових наук.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив про підготовку змін до українського законодавства. Йдеться саме про мову, якою написані закони та інші нормативні акти. За словами Стефанчука, для цього планують створити окремий законодавчий акт. Перед його підготовкою очікують експертизу від Національної академії наук України та Національної академії правових наук. «Це буде окремий законодавчий акт. Ми очікуємо відповідної експертизи від Національної академії наук, Національної академії правових наук», — сказав Стефанчук.
За його словами, майбутня ініціатива має змінити термінологію в українському законодавстві. Також хочуть встановити правила правильного використання мовних норм у текстах законів.
Що хочуть змінити
Стефанчук пояснив, що головна мета — зробити тексти українських законів українськомовними та зрозумілими. Він окремо звернув увагу на слова та конструкції, які, на його думку, потрапили до законодавства з російської або англійської мов. «Ми повинні перестати писати українські закони або русизмами, або англіцизмами. Це повинна бути чиста українська мова, яка сприймається усіма. Саме тому ми працюємо з багатьма фахівцями в цих питаннях», — наголосив голова Верховної Ради.
Йдеться не лише про окремі слова. Раніше у Верховній Раді вже говорили про ширшу проблему мови законодавства. Зокрема, там зазначали, що в нормативних актах залишаються русизми, кальки та вислови, які не відповідають сучасній українській мові. У парламенті також пов’язують цю роботу з потребою точніше перекладати українське законодавство на мови Європейського Союзу та узгоджувати його з європейськими нормами.
Робота над мовою законів триває
Питання українізації законодавства обговорювали у Верховній Раді ще у 2025 році. Тоді Стефанчук говорив про необхідність провести масштабну експертизу текстів законів і визначити, які формулювання потрібно змінити. «Українська мова має бути точною, сучасною і конкурентною у правовій сфері», — заявляв він.
У парламенті також наголошували, що є проблеми з єдиним підходом до перекладу юридичних термінів. Це може створювати труднощі як для розуміння українських законів, так і для їхньої адаптації до права ЄС. Зараз же йдеться про підготовку окремого законодавчого акта. Конкретного тексту документа або строків його ухвалення Стефанчук поки не назвав. За його словами, спочатку мають завершити необхідну експертну роботу.
Таким чином, наразі йдеться саме про підготовку майбутніх змін, а не про вже ухвалений закон. Основне завдання ініціативи — переглянути термінологію в українському законодавстві та привести її у відповідність до сучасних мовних норм. Про це він розповів у Житомирі під час зустрічі, присвяченої напрацюванням щодо нового Цивільного кодексу України.
