Російські бізнесмени звертають увагу на випадки Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, які змогли уникнути санкцій Європейського Союзу. Як повідомляє Bloomberg, хоча реальні шляхи для зняття обмежень залишаються невизначеними, інтерес до їхнього досвіду зростає.
Багато російських мільярдерів, які протягом тривалого часу стикалися з замороженими активами, сподіваються на можливість використати приклади Усманова та Фрідмана для своїх власних судових позовів. Два бізнесмени, які погодилися на анонімність, підтвердили, що планують детально дослідити ситуацію Фрідмана, сподіваючись, що це стане основою для їхніх власних дій.
Сергій Гландін, партнер юридичної фірми BGP Litigation, вважає, що приклад Фрідмана може стати своєрідною інструкцією для інших. Він зазначив, що інвестиційний арбітраж може стати ефективним інструментом тиску на уряди для досягнення переговорів або навіть зняття санкцій, особливо якщо сума позову є значною.
Деякі олігархи висловлюють скептицизм щодо можливостей впливу, жартуючи про те, що не можуть розраховувати на підтримку з боку дружніх країн у пошуках європейських бранців, які могли б допомогти їм у цьому процесі.
Ці випадки стали першим прикладом зняття санкцій після тривалого лобіювання з боку однієї з ключових країн ЄС, на фоні посилення російських атак на українські міста. Наприклад, після зняття санкцій з Усманова, президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував громадянина Франції Мартіна Раяна, засудженого за шпигунство. Хоча Франція офіційно не пов’язувала ці дві події, джерела стверджують, що це могло бути частиною угоди щодо обміну ув’язненими.
Дії Франції викликали занепокоєння серед інших країн ЄС, які вважають, що це може підривати санкційну політику блоку. Люксембург також спробував зняти санкції з Фрідмана, який подав позов на суму 16 мільярдів доларів через замороження своїх активів.
Критика з боку деяких країн-членів ЄС зросла після рішення про зняття санкцій. Дипломати висловлюють занепокоєння, що це може свідчити про готовність блоку піддатися шантажу. Франція, зокрема, намагалася обґрунтувати свої дії, проте це викликало сумніви серед інших країн.
Незважаючи на те, що дані рішення не матимуть значного впливу на військові дії в Україні, вони можуть стати сигналом про те, що ЄС готовий йти на компроміси під політичним тиском.
