Джерело: www.unian.ua
Ці геологічні загадки приховані в надрах Землі й досі не розгадані вченими.
Дивні структури, різкі межі та абсолютно несподівані варіації в глибоких надрах свідчать про те, що наша планета набагато складніша, ніж ми коли-небудь припускали. І є щонайменше 5 найінтригуючих геологічних загадок, що приховані всередині Землі, пише Futura.
І третя з них справді вражає уяву.
Внутрішній світ Землі – що завгодно, тільки не нудноПоколіннями люди задавалися питанням, що ховається глибоко під землею. Лише в XIX столітті, з розвитком сейсмології, вчені почали розкривати цю таємницю. Шар за шаром поступово виявлялася структура Землі: кора, мантія, зовнішнє ядро та внутрішнє ядро.
Завдяки точнішим вимірюванням, лабораторним експериментам із високим тиском, комп’ютерним моделям і – останнім часом – аналізу даних за допомогою штучного інтелекту, ми тепер картографуємо ці шари з дедалі більшою деталізацією.
Але чим глибше ми заглядаємо, тим дивнішою стає картина. Кожен новий крок уперед розкриває нові “аномалії” – дивацтва, які вперто відмовляються піддаватися поясненню і доводять, наскільки насправді складна ця планета.
1. Зони ультранизьких швидкостей (ULVZ) – загадкові кишені біля основи мантіїСеред найдивніших структур, виявлених у глибинах Землі, – зони ультранизьких швидкостей, або ULVZ. Розташовані безпосередньо біля основи мантії, трохи вище межі із зовнішнім ядром – приблизно на глибині 2900 км під нашими ногами, – ці зони є місцями, де сейсмічні хвилі раптово сповільнюються набагато сильніше, ніж очікувалося.
Це різке, драматичне уповільнення вказує на щось справді незвичайне з дуже чітко окресленою межею.
Проте, незважаючи на дедалі досконаліші карти та моделі, їхнє походження залишається великою нерозгаданою загадкою. Чи це кишені надгарячого матеріалу? Залишки стародавньої океанічної кори? Релікти первісного магматичного океану Землі? Єдиної думки поки що немає, і кожне нове відкриття лише підсилює інтригу.
2. Гігантські LLSVP – величезні “краплі” в основі планетиULVZ – не єдині загадки в глибинах. На тій самій межі з зовнішнім ядром вчені виявили дві гігантські структури – настільки величезні, що ULVZ поруч із ними бліднуть.
Одна розташована під Африкою, інша – під Тихим океаном. Це LLSVP – великі провінції з низькою швидкістю зсуву. Уявіть собі надмасивні “краплі”, що простягаються на тисячі кілометрів у діаметрі та на понад 1000 км у товщину.
Як і ULVZ, LLSVP уповільнюють сейсмічні S-хвилі (один із типів сейсмічних хвиль), але у справді грандіозному масштабі. Це надгарячі регіони, скупчення матеріалу з іншим хімічним складом чи щось середнє? Питання досі залишається відкритим.
Що ми точно знаємо: ці “краплі” відіграють важливу роль у глибинній конвекції мантії – тому самому перемішуванні, яке живить вулканічні гарячі точки. Деякі дослідження навіть припускають, що мантійні плюми (коріння великих вулканів) можуть зароджуватися на краях цих загадкових провінцій.
3. Розрив на глибині 520 кілометрів – загадковий стрибок між шарамиДивацтва не обмежуються найглибшими куточками планети. На порівняно “неглибокій” глибині – близько 520 км – швидкість сейсмічних хвиль знову змінюється, і дослідники не можуть точно визначити, чому.
Цей дивний стрибок швидкостей ставить сейсмологів у глухий кут з того часу, як його вперше помітили наприкінці 1980-х років. Найпоширеніша теорія? Справа в мінералах. Верхня мантія в основному складається з порід, багатих на олівін, але під тиском олівін перетворюється на вадслеїт, а потім на рингвудит.
Це перетворення – особливо з вадслеїту на рингвудит – має створювати чіткий сигнал у сейсмічних даних на глибині 520 км. Але ось у чому проблема: на практиці сигнал напрочуд слабкий, мінливий, а іноді навіть зовсім відсутній! Чи справді це просто мінеральне перетворення, чи тут задіяно щось ще?
Дехто припускає, що це може бути математичний артефакт, тоді як нещодавні дослідження вказують на можливість того, що на це впливає глибинна циркуляція вуглецю. Ніхто поки що не вирішив цю суперечку, тож загадка залишається відкритою.
4. Секрет внутрішнього ядра – все складніше, ніж ми думалиСпустимося на нашому уявному ліфті прямо до самого ядра. Завдяки сейсмології ми знаємо, що тверде внутрішнє ядро має радіус близько 1220 км і складається переважно зі сплаву заліза та нікелю.
А ось несподіваний поворот: сейсмічні хвилі проходять через внутрішнє ядро з різною швидкістю залежно від напрямку – явище, яке називається сейсмічною анізотропією. Зазвичай це пояснюють тим, що кристали заліза вибудовуються у переважних орієнтаціях. Але чому?
Теорій безліч: чи пов’язано це зі зростанням ядра, деформацією, обертанням Землі чи взаємодією між внутрішнім і зовнішнім ядрами?
Дослідники глибоко розходяться в думках. І, ніби цього було мало, деякі недавні дослідження припускають, що внутрішнє ядро може зовсім не бути однорідною сферою – у самому його центрі може ховатися якесь “підядро”.
5. Відсутня маса зовнішнього ядра – легкість, що не піддається поясненнюЄ ще одна загадка, розташована між внутрішнім ядром і мантією: рідке зовнішнє ядро. Воно оточує внутрішнє ядро і є надзвичайно важливим для магнітного поля Землі.
Але ось найдивніше: зовнішнє ядро легше, ніж мало б бути, якби воно складалося виключно з заліза та нікелю за тих колосальних тисків і температур. Вчені припускають, що до його складу мають входити інші, легші елементи – сірка, кремній, кисень, вуглець або водень, – але їхній точний склад і пропорції залишаються великою загадкою.
Розгадка цієї таємниці могла б навіть допомогти розшифрувати роботу геодинамо (процесу, що генерує магнітне поле Землі), оскільки точний склад ядра впливає на його щільність, конвекцію, а також електричні та теплові властивості.
Раніше УНІАН повідомляв, що вчені “розкопали” минуле Марса й виявили сліди трьох різних водних епох.
Вас також можуть зацікавити такі новини:
- Рис, хліб та вівсянка покращать здоров’я серця: що радять дієтологи
- 7 “поганих” звичок, які насправді свідчать про сильну інтуїцію
- Гроші, кохання чи зміни: нумерологічний прогноз на жовтень
