“Україна знала, що Росія працює над реактивними версіями ударних дронів, але не очікувала, що «Герань-4» і особливо «Герань-5» так швидко вийдуть на масштабне застосування. Таку оцінку дав народний депутат і член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. За його словами, тепер головна проблема не лише у створенні перехоплювача, а”, — повідомляє: ua.news
Україна знала, що Росія працює над реактивними версіями ударних дронів, але не очікувала, що «Герань-4» і особливо «Герань-5» так швидко вийдуть на масштабне застосування. Таку оцінку дав народний депутат і член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. За його словами, тепер головна проблема не лише у створенні перехоплювача, а й у тому, щоб зробити його достатньо дешевим та запустити масове виробництво.
Україна готувалася до появи російських реактивних безпілотників, але, за оцінкою народного депутата Сергія Рахманіна, не встигла повною мірою підготуватися до появи нових моделей «Герань-4» і особливо «Герань-5». Рахманін є членом парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
За словами депутата, інформація про підготовку Росії до масового використання реактивних дронів була. Коли з’явилися перші такі апарати, зокрема «Герань-3», в Україні вже почали ставити завдання зі створення дронів-перехоплювачів. Але українські розробники спочатку орієнтувалися на інші характеристики. «Можна обережно сказати, що трохи прогавили появу “Герані-4” і особливо “Герані-5″», — сказав Рахманін.
Водночас депутат окремо підкреслив, що це не означає, ніби Україна взагалі нічого не знала про нову зброю Росії. «Прогавили тільки одне — і це прогавлено дуже умовно. Не можна отримати стовідсоткову розвідувальну інформацію. Знали, що є розробки, просто не були готові, що вони будуть настільки швидко втілені і так швидко масштабовані», — пояснив він.
Чому реактивні дрони складніші для ППО
Одна з головних проблем — висота польоту. За словами Рахманіна, «Герань-4» і «Герань-5» можуть заходити в зону дії української ППО на висоті від 7 до 10 кілометрів, а в окремих випадках — ще вище.
Для порівняння, значна частина систем так званої малої ППО, яка раніше ефективно працювала по звичайних «Шахедах», розрахована на цілі на менших висотах. Рахманін наводить серед таких систем «Стріли», «Оси», «Гепарди», «Шилки» та «Тунгуски». «Усі наші “Стріли”, “Оси”, “Гепарди”, “Шилки”, “Тунгуски” тощо, які збивали велику кількість “Шахедів”, виявилися безсилими проти реактивних дронів», — сказав депутат.
Є ще одна проблема — швидкість. Рахманін говорить, що залежно від модифікації такі безпілотники можуть летіти приблизно зі швидкістю 450–500 км/год, а в окремих випадках — до 650 км/год. Через це звичайні дрони-перехоплювачі часто просто не встигають наздогнати ціль.
Саме тому Україні потрібні нові перехоплювачі, які будуть швидшими за звичайні дрони й матимуть засоби наведення на ціль.
Головна проблема — не лише створити, а й виробляти масово
Рахманін вважає, що технічно створити реактивний дрон-перехоплювач можливо. Але значно складніше зробити так, щоб він одночасно був ефективним і не коштував дорожче за ціль. «Проблема зараз не в тому, щоб розробити такий дрон-перехоплювач, а в тому, щоб зробити його ефективним і відносно дешевим», — зазначив депутат.
Одна з найдорожчих частин такого апарата — система наведення. Додатково потрібен турбореактивний двигун. За словами Рахманіна, дешевші варіанти таких двигунів можуть коштувати близько $15–20 тисяч. Але сертифіковані та якісні двигуни для серйозних перехоплювачів можуть коштувати від $45–50 тисяч до $100 тисяч. Тому такий засіб перехоплення легко може стати дуже дорогим. Фактично виходить складна економічна проблема: дорогим перехоплювачем не можна нескінченно збивати дешеві ударні дрони.
Росія має більші виробничі можливості
Ще одна проблема, на яку звернув увагу Рахманін, — виробництво двигунів. За його словами, Росія має щонайменше два власні підприємства, які виробляють турбореактивні двигуни. Це дає їй можливість збільшувати виробництво таких двигунів і, відповідно, масштабувати виробництво реактивних дронів.
В Україні підприємства, здатні виробляти турбореактивні двигуни, також є. Але, як стверджує депутат, їхні можливості значно менші, і швидко наростити виробництво до рівня потреб Сил оборони поки складно. Окремо він говорить про компоненти з Китаю.
За його словами, Росія має доступ до великої кількості китайських компонентів та готових дронів. Для України такого доступу немає. «У нас такого безліміту немає», — сказав Рахманін.
Водночас дані української розвідки та аналіз фахівців також свідчать, що Росія активно використовує іноземні компоненти у своїх безпілотниках. Наприклад, в одному зі збитих на Київщині «Герань-4» українські фахівці ідентифікували 96 іноземних компонентів.
Україна вже випробовує нові перехоплювачі
Попри проблему, робота над засобами протидії реактивним дронам уже триває. Президент Володимир Зеленський ще 3 вересня заявив, що українські виробники мають прототипи швидкісних перехоплювачів, а головне завдання — довести їх до потрібного рівня ефективності та швидко збільшити виробництво.
25 вересня на засіданні Ставки окремо обговорювали результати випробувань таких перехоплювачів. Також ухвалили рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. Українські військові вже використовують нові засоби проти російських реактивних дронів. Наприклад, 19 вересня СБУ двічі за день повідомляла про успішне застосування українського перехоплювача проти «Герані-5».
Водночас масштабування таких систем залишається проблемою. 28 вересня Зеленський заявив, що загальний показник збиття дронів становить близько 70%, але для реактивних дронів він поки значно нижчий — близько 57%. Президент зазначив, що нові перехоплювачі продовжують активно випробовувати.
Чого побоюється Рахманін
Депутат не прогнозує, що російські дрони зможуть знищити всю українську інфраструктуру. Але він попереджає, що значні втрати можливі, якщо Україна не отримає достатньо засобів ППО, ракет і фінансування для нових розробок. «Усе знищене не буде. Велика кількість, на жаль, буде знищена. Наскільки велика — залежатиме від того, наскільки нам допоможуть партнери», — заявив Рахманін.
За його словами, частково проти реактивних дронів може працювати й авіація. Українські винищувачі, зокрема радянські МіГ-29 і Су-27 та західні літаки, здатні перехоплювати такі цілі. Однак тут також є проблема із запасами ракет. Рахманін стверджує, що Україні потрібні додаткові ракети класу «повітря — повітря», зокрема AIM-9. За його словами, Україна давно просить партнерів про такі боєприпаси.
Крім того, українські фахівці працюють над адаптацією наземних зенітних комплексів для роботи по цілях на більшій висоті та над мобільними засобами радіоелектронної боротьби.
Росія продовжує нарощувати такі дрони
Проблема реактивних дронів стає дедалі актуальнішою через темпи їхнього використання Росією. За словами Рахманіна, Москва змогла досить швидко масштабувати нові моделі. Це відповідає і даним української влади: Зеленський раніше заявляв про необхідність прискорювати виробництво перехоплювачів саме через зростання російського виробництва швидкісних ударних дронів.
Раніше The Economist також писав, що Росія накопичує реактивні дрони та балістичні ракети і може використати ці запаси під час нової хвилі ударів по Україні до зими. За даними видання, українські посадовці очікують посилення кампанії проти Києва та називають листопад можливим піком. Тому зараз питання для України полягає вже не лише в тому, щоб створити один ефективний перехоплювач. Потрібно зробити ці системи достатньо дешевими, налагодити масове виробництво, забезпечити їх двигунами та системами наведення і паралельно збільшувати кількість ракет для літаків та наземної ППО.
Саме масштаб, за словами Рахманіна, може стати головним випробуванням найближчих місяців. Водночас українська влада вже заявляє про випробування нових перехоплювачів і розгортання виробництва необхідних компонентів. Про це він розповів в інтерв’ю Radio NV.
Від 27 серпня у Києві зафіксували 235 повітряних тривог, які загалом тривали 261 годину — це понад 10 діб. Секретар РНБО Ігор Клименко заявив, що така інтенсивність російських атак стала новим викликом для української ППО. За його словами, нові українські засоби перехоплення вже проходять випробування, а окремі бойові групи використовують їх під час роботи. Україна готується перейти до їхнього масового виробництва.
