У Харківській області житель Куп’янська, Н., під час окупації міста Росією у 2022 році залишився на посаді начальника комунального підприємства, яке було створене самопроголошеною “військово-цивільною адміністрацією”. Після звільнення Куп’янська його звинуватили у колабораціонізмі, і Шевченківський райсуд Харкова засудив його до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Чоловік заперечував свою провину, стверджуючи, що його діяльність полягала у підтримці порядку в місті.
Інший випадок стосується мешканця Херсона, К., якого суд в Одесі засудив до 12 років тюрми за роботу прибиральником у виправній колонії №90. Він пояснив, що працював там вимушено через відсутність інших можливостей. Свідки підтвердили, що він іноді виконував обов’язки з контролю за порядком на території.
У серпні 2026 року Тернівський районний суд Дніпропетровської області заочно засудив колишню начальницю санепідемстанції в Новоайдарі до восьми років тюрми. Суд не зміг встановити її місцезнаходження, а адвокат стверджував, що мотиви її роботи залишаються невідомими.
З початку повномасштабної війни в Україні суди винесли тисячі вироків за колабораціонізм, охоплюючи різні категорії осіб, від керівників санепідемстанцій до працівників комунальних служб. Прокурори стверджують, що ці люди свідомо погодилися працювати в структурах окупаційної адміністрації, що, на їхню думку, є зрадою держави. Водночас правозахисники вважають, що багато з них стали жертвами обставин, змушені співпрацювати через страх або крайню потребу.
Стаття 111-1 Кримінального кодексу України, яка регулює колабораційну діяльність, була прийнята у березні 2022 року, одразу після початку російського вторгнення. Вона передбачає різні терміни покарання, включаючи довічне ув’язнення. За даними правозахисників, понад 40% вироків стосуються простих людей, які не мали значного впливу на колаборацію.
Згідно з дослідженнями, 60% вироків є заочними, що викликає занепокоєння щодо правосуддя. Багато обвинувачених не були присутніми на судових засіданнях, а їхні адвокати часто не мали можливості зв’язатися з ними. Правозахисники закликають до змін у законодавстві, щоб чітко визначити, хто є колаборантом, і враховувати обставини, в яких діяли ці люди.
Дискусії про зміни в законодавстві тривають, і деякі депутати визнають, що необхідно переглянути Кримінальний кодекс, щоб врахувати гуманітарні аспекти співпраці з окупаційною адміністрацією.
