Головна BBC Україна Дослідження риб, які можуть пересуватися по суші та водоспадах

Дослідження риб, які можуть пересуватися по суші та водоспадах

2
0

Дослідження риб, які здатні пересуватися по суші та навіть підніматися водоспадами, відкриває нові горизонти в розумінні еволюції хребетних. Вчені виявили, що деякі види риб адаптували свої плавці для пересування на суші, що ставить питання про еволюційні зміни, які відбувалися мільйони років тому.

Одним із прикладів є риба-жаба (Antennarius multiocellatus), яка використовує свої грудні плавці для пересування по дну океану в пошуках їжі. Ці риби, які більшу частину життя проводять на дні, рухаються, ковзаючи по ґрунту, що нагадує спосіб пересування інших видів, таких як еполетові акули. Вони також використовують свої плавці для «крокування» між невеликими водоймами.

Морські півні, в свою чергу, мають довгі «ноги» з грудних плавців, які дозволяють їм ходити по дну. Ці структури не лише допомагають у пересуванні, а й виконують функцію органів чуття, дозволяючи рибам «пробувати» ґрунт на смак.

Дослідження, проведене в 2024 році, показало, що такі «ноги» стали новим органом чуття для морських півнів. Інші види риб, такі як стрибуни, також використовують свої плавці для пересування на суші, спираючись на них, щоб проштовхувати своє тіло вперед.

Серед найцікавіших відкриттів є сліпа печерна риба Cryptotora thamicola, яка мешкає в печерах на півночі Таїланду. Ця риба здатна підніматися по мокрому камінню та навіть підійматися водоспадами. Вчені виявили, що її тазова кістка міцно з’єднана з хребтом, що дозволяє їй переносити вагу тіла на плавці.

Ця особливість робить Cryptotora thamicola унікальною в царині риб, оскільки в більшості видів тазові кістки не з’єднані з хребтом так сильно. Дослідники вважають цю рибу «живим експериментом», що допомагає зрозуміти, як плавці давніх хребетних могли перетворитися на кінцівки.

Спостереження за цими рибами дозволяє вченим отримати підказки про еволюційні зміни, які відбувалися у хребетних сотні мільйонів років тому. Дослідження 2020 року вказало на те, що близько десяти споріднених видів також мають подібні адаптації, що може свідчити про незалежну еволюцію таких способів пересування.