Зайд Аєрс Дорн, син радикальних активістів, виріс у середовищі, де звичайні дитячі ігри перепліталися з політичною боротьбою. Його батьки, Бернадін Дорн і Білл Аєрс, були лідерами організації Weather Underground, яка виступала проти війни у В’єтнамі та соціальної нерівності.
Зайд з дитинства знав, як розпізнати агента ФБР, і чому його родина постійно змінювала імена та місця проживання. Він згадує, що одного разу під час сімейної поїздки його батьки насправді вивчали околиці в’язниці, готуючись до можливої спроби звільнити одного з ув’язнених. Для нього це було схоже на гру, і лише згодом він усвідомив, наскільки незвичайним було його дитинство.
Бернадін Дорн, його мати, була однією з найбільш розшукуваних жінок ФБР. Вона стала активісткою після того, як приєдналася до протестів на підтримку Мартіна Лютера Кінга-молодшого у Чикаго. Її погляди радикалізувалися після вбивства Кінга та Фреда Гемптона, одного з лідерів руху “Чорні пантери”. Білл Аєрс, батько Зайда, також став активістом через протест проти війни у В’єтнамі.
Weather Underground організовувала вибухи в урядових будівлях, намагаючись привернути увагу до соціальних проблем. Зайд згадує, як його батьки використовували свою освіту та статус для того, щоб проникати в державні установи, ставлячи вибухівки у менш помітних місцях, таких як жіночі туалети.
Життя Зайда було наповнене політичною активністю, але він також мав звичайні дитячі переживання. Його батьки возили його на місця, пов’язані з революційною боротьбою, замість відвідування Діснейленду. Він згадує, що відвідував місця, де загинули його герої, і де відбувалися важливі історичні події.
Зайд усвідомлює, що його батьки намагалися уникати насильства, попереджаючи владу перед вибухами. Проте, він також розуміє, що їхні дії несли ризики. Він переживав за безпеку своїх батьків, знаючи про друзів, чиї батьки загинули або потрапили до в’язниці.
Коли Зайд виріс, він намагався зрозуміти рішення своїх батьків, порівнюючи їх із людьми, які добровільно йдуть на війну. Він вважає, що вони були готові прийняти наслідки своїх дій, вважаючи, що борються за справедливість. Однак сам він не уявляє, що міг би вчинити так само.
Після народження молодшого сина Бернадін вирішила здатися владі, щоб дати родині можливість жити нормальним життям. Вона провела в’язниці близько року, але відмовилася свідчити проти інших активістів.
