Росіяни згадали Першу світову війну для захисту своїх НПЗ від дронів: що кажуть аналітики

Подібні протидронові загородження, за словами експертів, мають серйозну проблему / фото колаж УНІАН, скріншот з відеоУкраїнські дрони регулярно атакують російські НПЗ, тож у РФ вирішили посилити їхній захист і звернулися до досвіду Першої світової війни. Там пропонують використовувати аеростатні загородження – два аеростати із натягнутою між ними сіткою, яка має перехоплювати безпілотники. У Defense Express оцінили, наскільки життєздатним є таке рішення проти українських дронів.

Аналітики пояснили, що саме загородження являє собою два відносно невеликих аеростати, між якими натягнута сітка з тонких тросів. У них мають заплутуватися або руйнуватися безпілотники. Такі загородження мають розгортатися поруч із важливими об’єктами або вже на самих об’єктах.

Однак подібні протидронові загородження мають одну серйозну проблему. Безпілотники можуть просто перелетіти через сітку й уразити НПЗ або інший важливий об’єкт, який має захищати ця система.

Як зазначають у виданні, щоб завадити цьому, росіяни створили систему, яка за даними радіолокаційних систем визначає висоту польоту безпілотника та за допомогою тросів автономно коригує висоту самого загородження, щоб перехопити дрон.

“Але невідомо, чи може ця система достатньо швидко змінювати свою висоту, аби спіймати маневруючий безпілотник. Крім цього, якщо кілька безпілотників заходять на ціль із різних висот, то таке загородження вже не зможе спіймати всі”, – зауважують у виданні.

Там додають, що питання викликає й сама сітка. Аналітики звернули увагу, що під час тестування росіяни використовували малий, фактично іграшковий дрон. За своїми габаритами він навіть близько не відповідає найменшим українським далекобійним безпілотникам.

“Використати більший дрон там чомусь посоромились. Тож виникають сумніви щодо того, чи витримає таке загородження зустріч із далекобійним безпілотником, що летить на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину й важить кілька сотень кілограмів. Або чи зможе воно його взагалі зупинити”, – йдеться у публікації.

До того ж такі загородження не можуть працювати за поганої погоди через сильний вітер, який може просто зірвати їх із місця. З огляду на це, як наголошують аналітики, виникають сумніви, чи буде такий засіб достатньо ефективним.

“Наразі у РФ існує кілька подібних паралельних проєктів з аеростатними загородженнями. Але жоден з них наразі не має особливих успіхів, і всі вони досі перебувають лише на стадії розробки”, – зазначається в матеріалі.

Досвід попередніх воєнУ Defense Express нагадали, що подібні аеростатні загородження відсилають до часів Першої світової війни, коли їх уперше почали застосовувати. Однак особливої популярності вони набули вже під час Другої світової війни.

Показовим є приклад Великої Британії, де аеростатні загородження активно використовували для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет “Фау-1”. Водночас за весь час їхнього застосування вони перехопили лише 5% усіх випущених “Фау-1”.

Ураження нафтопереробних потужностей РФРаніше міністр оборони України Євген Хмара заявив, що Україна уразила вже 51% нафтопереробних потужностей Росії. На його переконання, це є суттєвим ударом по економіці російських окупантів, їхній здатності здійснювати агресію та забезпечувати свої війська.

Хмара наголосив, що українські удари переносять війну на територію Росії. І саме це є одним із пріоритетів Міноборони.

Вас також можуть зацікавити новини:

• “Де мій FP-9?”: Зеленський особисто натиснув на Fire Point заради ракети, яка дістане Москву
• На тлі ударів по НПЗ росіяни купують електромобілі, але їм бракує зарядних станцій, – NYT
• Зеленський відповів, чи вдарить Україна по Керченському мосту