“За час повномасштабної війни в Україні пошкоджено 200 приміщень судів, органів та установ системи правосуддя. Водночас Державна судова адміністрація повідомляє про 60 захисних споруд на своєму обліку, а Служба судової охорони не веде облік пошкоджених будівель, хоча саме вона відповідає за охорону судів. Що відомо про безпеку судів, укриття та розподіл відповідальності між двома структурами”, — повідомляє: ua.news
За час повномасштабної війни в Україні пошкоджено 200 приміщень судів, органів та установ системи правосуддя. Водночас Державна судова адміністрація повідомляє про 60 захисних споруд на своєму обліку, а Служба судової охорони не веде облік пошкоджених будівель, хоча саме вона відповідає за охорону судів. Що відомо про безпеку судів, укриття та розподіл відповідальності між двома структурами — розбираємося.
Повномасштабна війна зробила українські суди одними з об’єктів, які також потребують особливої уваги з точки зору безпеки. Російські удари пошкоджували будівлі судів, органів та інших установ системи правосуддя. Частина приміщень зазнала серйозних руйнувань, деякі будівлі були повністю знищені.
За даними Державної судової адміністрації України, з 24 лютого 2022 року внаслідок російської агресії було пошкоджено 200 приміщень судів, органів та установ системи правосуддя. Із них 21 приміщення повністю зруйноване та розкрадене. У 20 випадках йдеться саме про будівлі судів.
Такі цифри ДСА надала у відповідь на запит «Судово-юридичної газети». Водночас інше питання — наскільки суди захищені від нових атак і чи мають люди, які перебувають усередині, можливість швидко перейти в безпечне місце під час повітряної тривоги.
Що відомо про укриття
За інформацією ДСА, станом на 1 січня 2026 року на її обліку перебували 60 захисних споруд цивільного захисту. Серед них — чотири найпростіші укриття, дев’ять сховищ та 47 протирадіаційних укриттів.
Однак сама цифра 60 не означає, що лише 60 судів мають доступ до укриттів. У відповіді ДСА не йдеться про всі можливі споруди інших балансоутримувачів, якими можуть користуватися працівники та відвідувачі судів. Тому з наданих даних неможливо точно визначити, скільки судів сьогодні мають укриття безпосередньо у своїх будівлях, скільки користуються спорудами поруч і скільки мають проблеми з доступом до них.
Саме це залишається одним із головних питань. Адже під час повітряної тривоги у суді можуть перебувати не лише судді та працівники апарату. Там можуть бути адвокати, прокурори, сторони у справах, свідки та звичайні відвідувачі. І для всіх них має бути зрозумілий алгоритм дій у разі ракетної або дронової атаки.
Хто відповідає за охорону судів
За охорону судів відповідає Служба судової охорони. Її повноваження визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Серед основних завдань ССО — підтримання громадського порядку в судах, охорона приміщень, забезпечення безпеки суддів та учасників судового процесу, а також недоторканності будівель і майна судів. Служба є підконтрольною Державній судовій адміністрації та підзвітною Вищій раді правосуддя.
Але коли журналісти попросили ССО повідомити про наслідки російських ударів, служба відповіла, що облік пошкоджених або зруйнованих будівель системи правосуддя не належить до її компетенції. Тобто охорона суду і ведення обліку його пошкоджень — це різні функції. Водночас саме така відповідь залишає питання про те, як у системі загалом збирається та аналізується інформація про безпекові ризики для судів.
Частину інформації ССО не розкрила
На запит щодо організації охорони судів Служба судової охорони надала не всю інформацію. У ССО пояснили, що частина відомостей не може бути оприлюднена через воєнний стан та ризики для національної безпеки. Зокрема, служба вказала, що розкриття агрегованої інформації про організацію охорони судів, охоронюваних осіб, резонансні судові засідання та масові заходи може створити загрозу національній безпеці України.
Це означає, що громадськість не може отримати повну картину того, як саме організована охорона конкретних об’єктів. І це зрозуміло з точки зору безпеки: детальні дані про розташування постів, маршрути охорони чи інші особливості роботи служби під час війни справді можуть бути чутливою інформацією. Однак водночас залишається питання, які саме показники безпеки можна оприлюднювати без ризику для роботи ССО та хто має незалежно оцінювати готовність судів до реальних атак.
ДСА контролює роботу ССО
У своїй відповіді Державна судова адміністрація зазначила, що протягом 2025 року щомісяця контролювала діяльність ССО у частині комплектування та стану охорони приміщень. Водночас ДСА прямо зазначила, що окремих доручень Службі судової охорони щодо забезпечення безпеки вона не надавала. Тобто у системі існує розподіл повноважень: ССО безпосередньо здійснює охорону, а ДСА має власні управлінські та контрольні функції.
Проблема виникає тоді, коли йдеться не просто про охорону входу до суду, а про комплексну безпеку під час ракетних і дронових атак. Тут уже потрібно враховувати укриття, евакуацію людей, оповіщення, роботу під час тривоги, збереження майна та можливість продовження роботи суду після пошкодження будівлі.
Плани реагування є
При цьому сказати, що в системі немає жодних правил на випадок надзвичайної ситуації, не можна. Ще у 2019 році ДСА затвердила методичні рекомендації щодо безпеки в надзвичайних ситуаціях та типовий план безперервної діяльності суду. У документах передбачили, зокрема, плани евакуації, порядок оповіщення суддів і працівників апаратів та визначення відповідальних за безпеку.
Після початку повномасштабної війни ці правила доповнювали. Наказом ДСА №524 від 13 листопада 2023 року суди зобов’язали розробити індивідуальні плани реагування на надзвичайні ситуації. У таких планах відповідальність покладається, зокрема, на керівників апаратів судів та підрозділи Служби судової охорони.
Для евакуації також передбачена можливість використовувати транспорт ССО. У липні 2026 року ДСА затвердила ще один документ — План реагування на надзвичайні ситуації на власних об’єктах. Тобто на рівні документів система реагування існує. Є правила, відповідальні особи та визначені алгоритми дій. Однак сам факт наявності плану ще не відповідає на питання, наскільки добре він працює в реальній ситуації.
Що відбувається під час атаки
Саме тут виникає найскладніше питання. Якщо по суду оголошують повітряну тривогу, працівники та відвідувачі повинні розуміти, куди їм прямувати. Якщо будівля пошкоджена, має бути зрозуміло, хто оцінює її стан, хто організовує евакуацію та хто визначає подальший порядок роботи.
У випадку повторної атаки важливо також знати, чи доступне укриття, чи може воно одночасно прийняти всіх людей, які перебувають у суді, та чи можна безпечно дістатися до нього. Із наданих ДСА та ССО відповідей не випливає повної картини щодо кожного з цих питань.
Саме тому питання безпеки судів не можна зводити лише до того, чи є біля будівлі охоронець або металодетектор. Йдеться про значно ширшу систему — від фізичної охорони та контролю доступу до цивільного захисту, евакуації та дій після ракетного удару.
За документи довелося заплатити
Є у цій історії й окремий момент, пов’язаний із доступом до інформації. Редакція «Судово-юридичної газети» запросила у ДСА документи, які стосуються організації безпеки судів. В адміністрації повідомили, що обсяг матеріалів перевищує 10 сторінок. За законом перші 10 сторінок копій надаються безкоштовно, а за більший обсяг можуть стягуватися фактичні витрати на копіювання.
У результаті за виготовлення копій ще 105 сторінок ДСА виставила рахунок на 349,65 грн. Водночас журналістам запропонували інший варіант — безкоштовно ознайомитися з документами безпосередньо у приміщенні ДСА, робити виписки, фотографувати документи або копіювати їх власними технічними засобами.
Чому це важливо
Система правосуддя продовжує працювати навіть під час повномасштабної війни. У судах щодня перебувають люди, проходять засідання, працюють судді та працівники апаратів. Водночас російські атаки вже неодноразово пошкоджували об’єкти системи правосуддя. Тому питання безпеки тут не обмежується охороною будівлі.
Потрібно розуміти, чи є доступне укриття, хто відповідає за евакуацію, як діють працівники під час тривоги, хто оцінює пошкодження після удару і як швидко суд може відновити роботу. Офіційні відповіді ДСА та ССО показують, що частина цих функцій розподілена між різними структурами. ДСА веде облік пошкоджених об’єктів та має управлінські й контрольні функції, а ССО відповідає безпосередньо за охорону судів.
Водночас частина інформації про роботу ССО не розкривається через безпекові обмеження. Тож головне питання залишається практичним: чи може людина, яка опинилася в українському суді під час російської атаки, бути впевнена, що їй є куди пройти, хто її захистить і що робити далі? Саме відповідь на це питання показує реальний стан безпеки судової системи значно краще, ніж кількість наказів та інструкцій.
