Джерело: www.unian.ua
За словами військового, військова потужність залежить від складних мереж інфраструктури, логістики та систем забезпечення.
“У війні в Україні радіоелектронна боротьба стала одним із визначальних факторів на полі бою. Західні військові та оборонні компанії дедалі більше усвідомлюють, що далекобійні ударні системи мають бути здатними працювати навіть без зв’язку зі своїми операторами, якщо вони хочуть залишатися ефективними в сучасному конфлікті”, – йдеться у статті.
Як зазначається, нещодавно НАТО організувало конкурс для українських і західних компаній, запропонувавши їм представити рішення, здатні за допомогою ударних систем масовано атакувати аеродром і не дозволяти противнику використовувати його для проведення операцій.
Чеська оборонна компанія LPP Holding заявила, що перемогла в цьому конкурсі завдяки своїм далекобійним дронам, які Україна вже використовує для ударів по цілях на території Росії. Безпілотники компанії можуть працювати в умовах відсутності або придушення сигналу GPS.
Дрон за $90 тисяч долає понад 290 кмУкраїна близько 18 місяців використовує дрон LPP MTS-40 для ударів по цілях у Росії. Вартість одного такого засобу становить близько $90 тисяч, йдеться у статті. Він здатний долати понад 180 миль (приблизно 290 км) углиб території противника, використовуючи оптичну навігацію на основі штучного інтелекту для автономного польоту.
Мартіна Тауберова, керівниця відділу урядових і стратегічних зв’язків LPP, заявила, що війна в Україні продемонструвала: військові не можуть покладатися виключно на ударні системи, які потребують постійного зв’язку з операторами. За її словами, коли такі системи потрапляють у райони, де противник позбавляє їх доступу до зв’язку, вони часто не можуть виконати поставлене завдання.
Тауберова зазначила, що НАТО зробило здатність долати ворожі перешкоди однією з вимог нещодавнього “Інноваційного конкурсу”. Його метою був пошук доступних за ціною систем, стійких до радіоелектронної боротьби та придатних для ударів по ворожих аеродромах.
Кінцева мета полягає в тому, щоб за допомогою таких систем постійно позбавляти противника можливості проводити операції з цих об’єктів.
Цей конкурс став першим Innovation Challenge, присвяченим саме ударним можливостям, відтоді як НАТО почало проводити такі заходи майже десять років тому. Він відбувається на тлі ширших зусиль західних оборонних компаній зі створення недорогих далекобійних озброєнь.
Альянс шукає дешевші способи стримування противникаКапітан ВМС Франції Бастьєн Саласка, керівник проєкту Innovation Challenges у структурі НАТО, яка відповідає за модернізацію Альянсу, заявив, що конкурс “не має на меті підготувати НАТО до війни”.
“Йдеться про те, щоб у разі розгляду противником можливості військових дій він мав враховувати здатність НАТО завдавати постійних і переконливих витрат системам, які забезпечують його операції”, – сказав Саласка.
За його словами, сучасні події свідчать, що військова потужність залежить від складних мереж інфраструктури, логістики та систем забезпечення, а не лише від окремих платформ.
“Цей Innovation Challenge спрямований на пошук доступних, масштабованих і стійких способів впливати на такі системи, посилюючи таким чином стримування та надаючи союзникам більш переконливі можливості до і під час кризи”, – пояснив він.
На початку вересня НАТО оголосило трьох фіналістів конкурсу. Перше місце посів дрон LPP. Друге – польський аерокосмічний стартап Supercluster зі своєю висотною повітряною кулею, яка виводить автономні планерні системи для завдання далекобійних ударів. Третє місце посіла неназвана українська компанія, яка представила систему автономного управління безпілотними літальними апаратами на основі штучного інтелекту.
Дрони мають бути дешевими та масовимиТауберова заявила, що війна в Україні продемонструвала критичну важливість недорогих озброєнь, які можна виробляти у великих кількостях і систематично запускати по цілях.
У сценарії з атакою на аеродром рої дронів можуть одночасно переслідувати літаки, атакувати злітно-посадкові смуги, будівлі та паливні об’єкти.
“Потрібна можливість завдавати глибоких ударів, яку можна використовувати у великих масштабах”, – сказала Тауберова.
Замість одного дорогого удару по цілі, наприклад багатомільйонною ракетою Tomahawk, дешевші рої дронів можуть виявитися ефективнішими для перевантаження систем протиповітряної оборони противника.
Хоча продукція LPP вже продемонструвала свою ефективність у бойових умовах в Україні, компанія значну частину своєї роботи не афішувала. За словами Тауберової, LPP взяла участь в Innovation Challenge, оскільки прагне отримати підтвердження своїх можливостей від НАТО та привернути до себе більше уваги.
Наступним кроком для LPP стане випробування її дрона у Східній Європі разом з іншими фіналістами конкурсу. Тауберова сподівається, що компанія зможе укласти контракти з військовими структурами країн НАТО та збільшити виробництво.
Розробка крилатої ракети, яка здатна працювати без GPSLPP також розробляє крилату ракету з турбореактивним двигуном. Як і дрони компанії, “MTS Narwhal” має працювати в умовах відсутності або придушення сигналу GPS.
Компанія вже випробовує прототип і сподівається, що ракета вперше буде застосована в бойових умовах до кінця цього року.
У Європі та США оборонні компанії й стартапи розробляють недорогі крилаті ракети, які можна виробляти масово. Військові країн НАТО водночас шукають альтернативи дорожчим і складнішим озброєнням, зазначаюь аналітики.
РФ розробляє нову недорогу зенітну ракету для збиття українських дронівНагадаємо, що Росія розробляє нову недорогу зенітну ракету для збиття українських дронів. За даними аналітиків Defense Express, кремлівському диктатору Володимиру Путіну вже показали розробку, вартість якої складає майже $12 тисяч.
Йдеться, що ракета буде розроблена на базі вже існуючої некерованої протиградової ракети сімейства “Алазань”.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Франція випробувала ядерну M51.3, яка може долетіти до Москви: чому це важливо
- РФ хоче розігнати “Герань-5” до швидкості крилатої ракети: навіщо це ворогу, – Храпчинський
- Український морський дрон Sargan збив російський “Шахед” (відео)
