8 жовтня 2026 року в Краматорську, Донецька область, стався бомбовий удар, внаслідок якого загинули щонайменше 33 цивільних осіб, а 18 отримали поранення. Удар, ймовірно, був завданий російським літаком, який скинув боєприпас УМПБ Д-30 СН на дорогу, де в цей час рухалися два рейсові автобуси.
За інформацією місцевих органів влади, один з автобусів зазнав значних пошкоджень, його корпус залишився в уламках, тоді як інший автобус вигорів повністю. На місці події виявлено численні залишки тіл, що свідчить про масштаб трагедії. Окрім цього, свідки повідомляють про сильний вибух, внаслідок якого частини тіл були розкидані на десятки метрів від епіцентру.
9 жовтня в Краматорську оголошено день жалоби. Місцеві жителі вшанували пам’ять загиблих, зокрема, жінка, яка голосила над тілом свого чоловіка, і чоловік, що розшукував свого батька, який сів в один з автобусів.
Поліція документує подію як воєнний злочин, збираючи речові докази та паспорти загиблих. Однак, через постійні атаки безпілотників, правоохоронці змушені періодично ховатися в укриттях. Місцеві органи влади зазначили, що з метою безпеки зупинено роботу громадського транспорту в Слов’янську та Краматорську.
Керівник Донеччини Вадим Філашкін підкреслив, що це рішення стало вимушеним кроком через загрозу для цивільного транспорту, який став мішенню для атак. Російські військові продовжують обстрілювати українські міста та цивільну інфраструктуру, що викликає занепокоєння в української влади та міжнародних організацій.
Влада України та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Обстріли життєво важливих об’єктів, таких як лікарні та системи постачання, розглядаються як дії, що можуть свідчити про геноцид.
Російське керівництво заперечує звинувачення у цілеспрямованих атаках на цивільну інфраструктуру, стверджуючи, що військові дії не націлені на цивільних осіб.
