Цими днями в Україні відзначають 30-ту річницю подій, відомих як Революція на граніті, яка відбулася в Києві з 2 по 17 жовтня 1990 року. Ця кампанія ненасильницької громадянської непокори, ініційована студентами, стала важливим етапом у боротьбі за незалежність України.
Революція на граніті розпочалася на площі Жовтневої революції, нині відомій як Майдан Незалежності. Основною метою протестувальників було домогтися політичних змін, зокрема дострокового припинення повноважень Верховної Ради УРСР та проведення нових виборів на багатопартійній основі.
Серед організаторів акцій були Українська студентська спілка (УСС), очолювана Олесем Донієм, та Студентське братство Львова, на чолі з Маркіяном Іващишиним. Протестуючи, студенти оголосили голодування, яке стало каталізатором для масових акцій.
15 жовтня 1990 року відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, де протестувальники захопили червоний корпус Київського університету. На наступний день було створено ще одне наметове містечко біля парламенту, до студентів почали приєднуватися робітники з різних підприємств.
Під тиском протестувальників влада почала йти на поступки. 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову, що формально визнавала вимоги студентів, зокрема, відставку голови Ради міністрів Віталія Масола та гарантії служби українських солдатів на території України. Проте питання про розпуск Верховної Ради залишилося невирішеним.
Учасники Революції на граніті згадують, що їхня акція стала важливим кроком до відновлення незалежності України. Олесь Доній, один із лідерів протесту, зазначив, що основною метою було досягнення незалежності, а голодування та наметове містечко мали стати поштовхом для загального студентського страйку.
Революція на граніті стала першим успішним масовим протестом української молоді, який продемонстрував здатність громадських активістів змусити владу погодитися на їхні політичні вимоги. Цей протест став важливим етапом у формуванні національної свідомості та політичної активності серед молоді.
