Мірас Ташарганов, 25-річний громадянин Казахстану, вирушив до Курська, щоб працювати на м’ясопереробному заводі, сподіваючись на зарплату в 90 000 рублів. Однак його плани змінилися, коли його забрали до військового призовного пункту, де він був змушений підписати контракт з російською армією, яка веде війну проти України.
Гульжан Ташарганова, мати Міраса, розповіла, що під час телефонної розмови син повідомив їй про загрозу: «Вони кидають тобі контракт, приставляють пістолет до голови і кажуть підписати – і все». Після короткого курсу військової підготовки Ташарганова перевели до Воронезької області, що межує з Україною.
Занепокоєна тим, що її син може бути відправлений на передову, Гульжан звернулася до уряду Казахстану з проханням про допомогу. У відповідь на цю ситуацію Міністерство закордонних справ Казахстану направило дипломатичну ноту до російського МЗС з вимогою повернення громадян, яких примусили до служби.
На початку жовтня Ташарганов надіслав геолокаційні дані, які вказували на його перебування поблизу Білолуцька, в окупованій частині Луганської області. Цей випадок ілюструє ризики, з якими стикаються мігранти з Центральної Азії, які шукають роботу в Росії, де мільйони людей працюють у різних сферах.
Правозахисники повідомляють про випадки примусового вербування іноземних робітників до російської армії. Зокрема, це відбувається під час поліцейських облав і перевірок на робочих місцях. Деякі мігранти підписують контракти під тиском чи обманом, тоді як інші роблять це добровільно через фінансові труднощі.
У вересні один узбецький мігрант з Самарканда розповів, що його затримали під час рейду в Ростові-на-Дону через прострочений дозвіл на роботу, і він був змушений підписати контракт під тиском. Після поранення на фронті він звернувся за допомогою до уряду Узбекистану.
На жаль, не всі мають щасливий кінець. У Таджикистані нещодавно поховали 58-річного батька, який загинув в Україні, після того як підписав контракт через фінансові труднощі.
Експерти зазначають, що методи вербування можуть варіюватися від обману до насильства. Валентина Чупик, експертка з міграційних прав, підкреслює, що в деяких випадках контракти навмисно підкидають до рутинних документів, які мігранти підписують у міграційних органах.
Росія, за словами правозахисників, стає дедалі небезпечнішою для працівників з Центральної Азії, оскільки державні органи посилюють контроль за мігрантами. Водночас, дані про кількість іноземних громадян, які служать в російській армії, залишаються недоступними.
За інформацією українського проєкту «Хочу жить», станом на травень 2026 року було виявлено 12 919 громадян Центральної Азії, які уклали контракти з Міністерством оборони Росії. Ці дані не були незалежно перевірені.
