Джерело: www.unian.ua
Біолог розповів, хто вже освоїв Великий Луг.
Як зазначив вчений, нові рослини там трапляються в кожній експедиції. Якщо у 2025 році на дні налічили 343 види, то тепер, на його думку, їх уже щонайменше 400.
Цього разу вчені знайшли небезпечний колючий бур’ян – ценхрус. Він вважається шкідником, за поширенням якого суворо стежать, і на місцевих пісках його зараз дуже багато.
Також вони помітили квітучий воловик Гмеліна – це рослина, яка зазвичай росте на піщаних ділянках острова Хортиця, а тепер її насіння вітром занесло на осушене дно водосховища, де воно й проросло.
квітучий воловик Гмеліна / фото ВікіпедіяНайяскравішою пригодою стала зустріч зі змією. Хоча Мойсієнко та його колеги не зоологи, їм вдалося зняти на відео полоза жовточеревого, занесеного до Червоної книги України. Як зазначив учений, раніше зоологи бачили там полоза сарматського, а цей вид трапився вперше.
“Довжина того, якого ми зустріли, сягала півтора метра. Він не отруйний, але агресивний, навіть напав на нас”, – поділився науковець.
Утім, дослідити вдається лише вузьку смугу колишнього водосховища. Як пояснив Мойсієнко, з міркувань безпеки команда не може заглибитися на 9–10 кілометрів. Тож, за його словами, що відбувається в самій гущавині, науковці планують з’ясувати за допомогою супутникових знімків.
Полоз жовточеревий, або каспійський / фото ВікіпедіяВеликий Луг повертається: як оживають ліси та болотаВчений зазначив, що на дні не народжується щось зовсім нове, а повертається те, що було там до затоплення в 50-х роках минулого століття. Його колеги ще у 2024 році порівняли тодішні й теперішні екосистеми Великого Лугу.
“Наголошу, що Великий Луг саме відновлюється, бо є такі думки, що це щось нове, щось інше формується”, – підкреслив дослідник.
Болота та вербово-тополеві зарості, які росли тут завжди, нині активно відроджуються. А от дубів сам Мойсієнко поки не бачив. Утім, за його словами, Михайло Муленко із заповідника “Хортиця” вже помітив перші дубові паростки на дні. Науковець пояснює це тим, що дуб відновлюється значно повільніше, тоді як верба миттєво захоплює вільні ділянки.
“Із часом, думаю, дуби теж з’являться – птахи й цьому допоможуть”, – вважає науковець.
Попри велике розмаїття видів, новий ліс ще не зовсім повноцінний. Як пояснює біолог, у трирічних вербах поки немає дупел, тож птахам, які в них гніздяться, оселитися ніде. Але дерева старішатимуть, і дупла з часом з’являться.
Кабани, олені та нова мозаїка екосистемТварини теж поступово повертаються. За словами дослідника, там уже живуть дрібні ссавці, тхори й кабани. Оленям же в густих хащах незручно пробиратися з рогами, тож вони поки ходять дорогами біля Хортиці. У Нововоронцовці, як зазначив учений, цих тварин ще не помічали, бо там немає натоптаних стежок.
“Ці тварини там з’являться з часом, коли ліси стануть досить рідкими, щоб по них могли рухатися великі рогаті тварини”, – пояснив Мойсієнко.
Водойми нині займають близько 12% території, і здебільшого вони мілкі, тож заросли водними рослинами. Замість одноманітного й бідного водосховища, як каже науковець, формується ціла мозаїка різних екосистем. Разом зі степами навколо це може бути майже 300 тисяч гектарів дикої природи.
“Здебільшого ми втрачаємо природу, екосистеми знищуються, а тут ми бачимо їхнє відновлення”, – наголосив учений.
Загалом, на його переконання, природа на Великому Лузі розвивається так, як і мала б.
Відновити Каховське море чи залишити Великий ЛугРаніше ми писали, що Іван Мойсієнко радить не відроджувати Каховське море в колишніх масштабах. Науковець пропонує знову затопити не більше 15 тисяч гектарів, а решту 200 тисяч залишити дикій природі. Замість однієї великої греблі на руслі Дніпра він бачить кілька невеликих водосховищ на притоках і балках.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Її саджали для краси, а вона почала душити ліси: що це за рослина та чим небезпечна
- У річках поблизу Чорнобиля дослідники знайшли рідкісні види риб (фото)
- В Україні є місце, де можна заблукати серед річок: що приховує “волинська Амазонія”
