Джерело: www.unian.ua
Фахівці протягом 12 тижнів перевіряли п’ять різних способів раціону на 355 котах.
Як йдеться у матеріалі, справа не в любові, гордості чи бажанні нагодувати хазяїна. У котів за полювання та за відчуття голоду відповідають різні ділянки мозку. Тож навіть ситий улюбленець, який щойно спорожнив миску, однаково кидається за мишею чи птахом. Варто йому лише побачити рух, і вмикається автоматичний ланцюжок дій – помітити, підкрастися, стрибнути, схопити.
За словами авторів статті, саме тому домашні коти, які не мають доступу до справжньої здобичі, переключаються на іграшки, комах або й пальці господарів.
Видання зазначає, що кіт далеко не завжди з’їдає впійману тварину. Здебільшого він просто відносить її туди, де почувається в безпеці. Звідси й “трофеї” на килимах у коридорі чи посеред кухні.
Кішки-матері справді приносять живу здобич, щоб навчити кошенят полювати. Однак, як пояснюють у матеріалі, у дорослих котів, які живуть самі, така “школа” не працює, і немає жодних доказів, що улюбленець намагається навчити ловити мишей вас. Бачити в цих “подарунках” гордість чи прояв домінування – означає приписувати тварині людські думки. Найпростіше пояснення в тому, що кіт просто доводить полювання до кінця на своїй території.
Найцікавіше показало дослідження, опубліковане у 2021 році в журналі Current Biology. Науковці Ексетерського університету у Великій Британії протягом 12 тижнів перевіряли п’ять різних способів на 355 котах із 219 домівок на південному заході Англії.
За даними дослідження, найкраще спрацювали два методи. Раціон із великою кількістю тваринного білка та без зернових зменшив кількість принесеної здобичі на 36%. Ще один дієвий спосіб – щоденна гра впродовж 5–10 хвилин, яка імітує полювання. Наприклад, кіт ганяється за пір’їнкою, а наприкінці накидається на іграшку й кусає її. Це скоротило кількість “трофеїв” на 25%.
А от звичний дзвіночок на нашийнику, як з’ясували вчені, помітно на результат не вплинув. Деякі коти, схоже, просто навчилися полювати так, щоб він їх не видавав.
Один зі способів узагалі дав протилежний ефект. Коли сухий корм видавали через інтерактивну годівницю, тварини почали приносити здобичі на 33% більше. Водночас яскравий кольоровий нашийник, помітний для птахів, зменшив кількість упійманих пернатих на 42%, хоча на полювання на мишей і інших дрібних ссавців ніяк не вплинув.
Головний висновок дослідників полягає в тому, що найкраще працює не заборона полювати, а зниження самого інтересу до нього. Досягти цього можна правильним харчуванням та іграми.
Як йдеться у статті, сварити кота марно, адже поведінка автоматична, а покарання приходить надто пізно. Щоденні ігри ж не лише зближують із улюбленцем, а й рятують від нудьги, особливо тих, хто живе в квартирі. До того ж домашні коти становлять задокументовану загрозу для птахів і дрібних ссавців. Якщо ви обираєте нашийник, видання радить брати модель, що автоматично розстібається, щоб тварина не травмувалася, коли за щось зачепиться.
Вас також можуть зацікавити новини:
- У рівності 35 + 26 = 10 треба пересунути один сірник: де шукати рішення
- 5 прихованих ознак того, що людина вас терпіти не може
- Туалетний папір відходить у минуле: популярності набирають унітази з незвичайною функцією
