Джерело: tsn.ua
Дональд Трамп і Володимир Путін / © ТСН
Представники президента США Дональда Трампа запропонували розморозити частину заблокованих російських активів та перевести їх під американський контроль для відновлення мирних переговорів. Така ініціатива викликала занепокоєння в Києві та була відхилена європейськими союзниками.
Про це пише Financial Times із посиланням на чотирьох обізнаних з питанням людей.
Пропозиція розморозити російські активи — що відомо Про можливість розблокування заморожених російських активів ішлося під час переговорів у Маямі, які минулого тижня провели залучені до мирного процесу представники адміністрації Трампа та посадовці України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО.
За даними співрозмовників видання, американська сторона представила кілька варіантів розблокування активів. Серед них, зокрема, була пропозиція перемістити кошти до нової спеціальної фінансової структури, яка перебуватиме під контролем Вашингтона.
Один із представників США підтвердив, що заморожені російські активи розглядалися в контексті потенційної всеосяжної мирної угоди. Водночас остаточного рішення щодо механізму їхнього розблокування та подальшого використання коштів наразі немає.
Американський чиновник також зазначив, що розглядалося чимало варіантів використання заморожених активів Росії після завершення війни. Водночас залучені до переговорного процесу українські представники повідомили, що це питання вже порушувалося під час попередніх контактів із США.
Реакція Європи та України на можливе розмороження активів Росії Європейські учасники переговорів не підтримали пропозицію, яку висунули спецпредставник США Стів Віткофф і зять президента Джаред Кушнер. Ініціатива водночас викликала занепокоєння у європейських столицях і Києві та стала приводом для додаткових запитань щодо позиції Вашингтона і його значно іншого підходу до тиску на Москву задля припинення війни проти України.
Видання нагадало, що після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року західні країни заблокували близько 260 млрд євро російських державних активів. Основна частина цих коштів перебуває на території Євросоюзу.
Країни G7 надали Україні кредит на 45 млрд євро, який залучили під відсотки, отримані від заморожених у ЄС російських активів. Водночас значна кількість європейських урядів не підтримує використання безпосередньо основної суми активів через можливі юридичні наслідки.
Наприкінці минулого року держави ЄС погодилися спрямувати ці активи на відновлення України у разі, якщо Москва відмовиться виплачувати воєнні репарації. Водночас для ухвалення рішення про розмороження коштів потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів Євросоюзу, досягнення якої наразі видається малоймовірним.
Пропозицію щодо використання заблокованих російських активів також включали до 28-пунктового мирного плану адміністрації Трампа, представленого рік тому. Однак надалі ця ініціатива не отримала розвитку.
Київ, а також низка європейських країн, виступали за спрямування заморожених коштів на підтримку України.
За словами американського посадовця, Вашингтон попросив українську сторону підготувати пропозиції щодо використання будь-яких доступних коштів незалежно від їхнього походження. Крім того, Києву запропонували співпрацювати зі Світовим банком над реформами, покликаними посилити боротьбу з корупцією та забезпечити підзвітність.
Тим часом 14 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «докладатиме всіх можливих зусиль для повернення вкрадених активів».
«Це включає юридичну роботу, судові процеси та судові переслідування», — сказав він.
За даними джерел видання, європейські представники, які брали участь у зустрічі, наголосили, що не погоджуються на втрату будь-якого контролю над замороженими активами або повернення їхньої частини Росії.
«Їм сказали, що цього просто не станеться», — сказав один зі співрозмовників.
Зауважимо, європейські лідери на саміті ЄС планують виступити проти курсу Трампа щодо Росії, який прагне послабити обмеження на дизель для зниження цін на пальне перед виборами у США. Брюссель має намір закликати до нових санкцій та обмеження нафтових доходів Москви, оскільки вважає, що лише тиск змусить Кремль до переговорів. У ЄС також скептично ставляться до оголошеного Трампом «енергетичного перемир’я», особливо на тлі продовження російських ударів по українській енергетиці.
