Джерело: tsn.ua
Гроші / фото ілюстративне / © Фото з відкритих джерел
В Україні немає єдиного ліміту, за якого банк гарантовано не запитає документи про походження грошей під час поповнення рахунку.
Як повідомляє «24 Канал», фінустанови мають право перевірити будь-який платіж, якщо він викликатиме підозру або суттєво відрізнятиметься від звичних витрат і доходів клієнта.
Фінансові установи здійснюють перевірки відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг і враховують обставини кожної операції. Однак законодавство визначає межу для так званих порогових операцій — це 400 тисяч гривень і більше. Проте за законом № 361-IX одного лише досягнення цієї суми замало. Операція має додатково відповідати особливим критеріям, як-от використання великої кількості готівки, переказ за кордон чи зв’язок із певними країнами.
Проте банківський контроль стосується не лише великих сум. Фінустанова може зацікавитися й значно меншим платежем чи внеском, якщо він не притаманний для клієнта, не збігається з його офіційними статками чи є підозрілим.
Наприклад, якщо людина щомісяця отримує 25 тисяч гривень зарплати і раптом кладе на картку кількасот тисяч готівкою, банк найімовірніше попросить пояснити походження цих грошей. Це нормальна процедура перевірки, яка зовсім не свідчить про порушення закону.
Тож рахувати лише граничні 400 тисяч гривень не варто. Для банків однаково важливі фінансова історія клієнта, джерело походження коштів і логіка самого платежу.
Які документи у вас може попросити банк для підтвердження походження грошей Якщо банк звернувся із проханням пояснити походження грошей, клієнту необхідно надати документи, які чітко відображають реальне джерело їхнього отримання. Єдиного списку для всіх ситуацій немає, адже пакет документів щоразу залежить від способу заробітку коштів та конкретного фінансового платежу.
Окрім того, походження коштів можна підтвердити такими документами:
- заробітна плата або інші офіційні доходи — довідкою про доходи, розрахунковими документами чи податковою декларацією;
- продаж нерухомості або автомобіля — договором купівлі-продажу та документами, що підтверджують отримання оплати;
- спадщина або подарунок — свідоцтвом про право на спадщину, договором дарування чи іншими документами залежно від обставин;
- підприємницька діяльність — податковою декларацією, фінансовими документами та виписками, що підтверджують отримання коштів;
- накопичення на рахунках — банківськими виписками, які дають змогу простежити рух грошей.
Зауважимо, що наведений перелік є лише орієнтовним, адже остаточний список документів кожен банк визначає індивідуально, враховуючи специфіку та потенційні ризики платежу. Якщо гроші збиралися впродовж тривалого часу, клієнт може надати виписки про офіційні доходи за попередні періоди.
Якщо ж джерелом коштів став продаж майна, достатньо показати договір купівлі-продажу та чек чи квитанцію про розрахунок.
Сам факт внесення великої суми не вважається порушенням, якщо статки легальні. Водночас ігнорування запитів фінустанови чи відмова надати пояснення під час законної перевірки можуть спричинити затримку операції або навіть повне блокування обслуговування.
Тож перед зарахуванням значної готівки варто завчасно зібрати всі підтверджувальні документи. А якщо ви плануєте здійснити великий нетиповий платіж, розумним кроком буде заздалегідь проконсультуватися з банком і з’ясувати всі вимоги.
Нагадаємо, в Україні від 1 жовтня 2026 року нового єдиного ліміту на зняття готівки не запроваджують, тож для звичайних особистих гривневих рахунків фізосіб залишається обмеження НБУ до 100 тисяч гривень на добу, а банки можуть встановлювати власні нижчі межі на одну операцію або певний проміжок часу.
Також переказ із картки на картку не обов’язково зупинять через саму суму: від 1 квітня 2025 року НБУ не подовжив регуляторний ліміт 150 тисяч гривень на місяць для вихідних P2P- і C2C-переказів фізосіб між банками.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Пов’язані теми Гроші Банк
