У жовтні 2026 року в кількох європейських містах спалахнули масові протести молоді, які викликані різними соціальними та економічними проблемами. У Парижі протестувальники підпалюють барикади, в той час як у Мілані підлітки вступають у сутички з поліцією.
Протести охопили Францію, Італію, Іспанію, Албанію, Бельгію та інші країни, де молодь висловлює своє невдоволення через відсутність фінансування освіти, високі ціни на житло, корупцію та безперспективність майбутнього. Російський ідеолог Олександр Дугін прокоментував ці заворушення, зазначивши, що хаос може бути вигідним.
У Німеччині протестний рух «Шкільний страйк проти призову до армії» почався ще в грудні 2025 року, а до жовтня 2026 року охопив понад 130 міст. У Франції протести почалися 17 вересня з акцій вчителів, а 17 жовтня, за оцінками поліції, на вулиці вийшло близько 550 тисяч людей. Протести в Бельгії також супроводжувалися сутичками з поліцією.
В Італії 16 жовтня учні провели акції під гаслом «День без Мелоні», що призвело до заворушень у Мілані, Турині та Болоньї. Уряд відправив до Мілану близько 500 військових для підтримки порядку. У Іспанії протестувальники вийшли на вулиці після резонансного виселення літньої жінки, а в Албанії антиурядові акції тривають з червня.
Політики різних країн висловлюють занепокоєння, що Росія може використовувати ці протести для дестабілізації ситуації в Європі. Міністр закордонних справ Франції зазначив, що ворожі наративи з Росії та інших країн експлуатують молодіжні протести. Водночас, європейські спецслужби перевіряють можливе втручання з боку Росії та Ірану.
Влада Франції та Італії заперечує наявність прямих доказів іноземного втручання, але вказує на маніпуляції інформацією, що супроводжують ці події. Протести, за словами експертів, можуть бути вигідні Росії, оскільки вони створюють образ хаотичної Європи, що може послабити підтримку України.
