Уляна Кащій, військова анестезіологиня, служить у Донецькій області, де у складі Першого окремого медичного батальйону надає допомогу пораненим. Її шлях до військової медицини був ретельно обдуманим рішенням, а не спонтанним кроком.
Лікарка виросла в Маріуполі та навчалася в Донецьку. Після 2014 року вона залишила рідне місто, завершивши навчання в Краматорську. Після кількох років роботи в столичному перинатальному центрі, де відчувала ознаки вигорання, Уляна вирішила повернутися до професії, мобілізувавшись у ЗСУ.
У Першому окремому медичному батальйоні вона займається стабілізацією та анестезіологічним супроводом поранених. За її словами, робота в команді характеризується взаємоповагою та підтримкою, на відміну від цивільної медицини, де конкуренція та стрес є звичними. “У нас ніколи ніхто не кричить, це дуже допомагає працювати в команді”, – зазначає лікарка.
Уляна Кащій не лише служить, а й керує власною мовною школою, де навчає лікарів медичної англійської. Паралельно вона вивчає кілька мов, включаючи іспанську, німецьку та японську. “Я виділяю близько 12 годин на тиждень на вивчення мов, адже це приносить мені задоволення”, – ділиться вона.
Життя в умовах війни не позбавило її можливості займатися спортом і танцями. У підвалі, де вона живе з колегами, лікарка продовжує тренування з кікбоксингу та танців, вважаючи це важливим для підтримки фізичної форми та психічного здоров’я.
Уляна Кащій підкреслює, що команда завжди бореться за кожного пацієнта, і навіть у найскладніших ситуаціях медики роблять усе можливе, щоб стабілізувати стан поранених. “Ми не одні у цьому, ми підтримуємо один одного”, – говорить вона про важкі моменти, коли доводиться втрачати пацієнтів.
