Джерело: www.unian.ua
Будова панциря жука-броненосця надихнула інженерів на розробку нової конструкції літаків.
Цей безкрилий жук завдовжки близько двох сантиметрів мешкає на заході США. Його головна особливість – надзвичайно міцний екзоскелет, дві частини якого з’єднані між собою за принципом деталей пазла. Така конструкція дозволяє рівномірно розподіляти навантаження та запобігає руйнуванню панцира.
Дослідження, проведене у 2020 році науковцями Каліфорнійського університету в Ірвайні та Університету Пердью, показало, що екзоскелет жука витримує приблизно 150 ньютонів сили – тобто майже у 40 тисяч разів більше маси тіла самої комахи. Для порівняння, наїзд автомобільної шини на жука на ґрунтовій поверхні може створювати навантаження приблизно у 100 ньютонів.
“Шов діє приблизно як пазл. Він з’єднує різні екзоскелетні пластини – деталі пазла – у черевній частині під надкрилами”, – пояснює професор інженерії цивільного будівництва Університету Пердью Пабло Заваттьєрі.
Важливо, що панцир не просто протистоїть тиску, а й здатний контрольовано деформуватися. За надмірного навантаження його внутрішні шари поступово відокремлюються один від одного, поглинаючи енергію та запобігаючи раптовому руйнуванню всієї конструкції. Дослідники також з’ясували, що екзоскелет складається виключно з органічних матеріалів і не містить мінеральних компонентів.
Інженери вже намагаються застосувати ці принципи на практиці. Зокрема, у 2020 році було розроблено кріплення з вуглецевого композиту, натхненне будовою панцира. Воно виявилося таким же міцним, як традиційні авіаційні кріплення, але краще поглинало енергію.
У дослідженні 2026 року науковці випробували аналогічний принцип для ремонту пошкоджених композитних матеріалів, які використовуються в авіації. Такі з’єднання витримували на 30,47% більше максимального навантаження під час розтягування, ніж традиційні ремонтні конструкції.
Попри перспективні результати, технологія поки не готова до безпосереднього використання в літаках. Водночас дослідження демонструють, як механізми захисту, сформовані еволюцією, можуть допомогти створювати авіаційні конструкції, стійкіші до пошкоджень.
Більше цікавого про природуЯк писав УНІАН, у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині зафіксували закавказького деревного богомола, вид, який, імовірно, потрапив до Криму з Кавказу ще на початку ХХ століття, а згодом поширився материковою частиною України.
Також ми розповідали, що у США спиляли сосну, щоб вивчити її річні кільця, і лише після цього з’ясувалося, що дереву було близько 4900 років, що робило його найстарішим достовірно датованим деревом на той час.
Вас також можуть зацікавити новини:
- У 1978 році в океан скинули тисячі шин, залитих бетоном: що сталося за 40 років
- Екологи опустили камеру в каламутні води Амазонки й випадково зафіксували рідкісних істот
- В Альпах офіційно зник відомий льодовик









