Джерело: sylapravdy.com
Аудитори після ревізії надали управлінню вимогу, щоб воно домоглося компенсації громаді майже 135 мільйонів гривень втрат через порушення, викликані рішеннями посадовців. Справа стосується зокрема квартир, яких місто попри домовленість так і не отримало від забудовників, та завищених цін на ремонти, наприклад, колишнього кінотеатру «Батьківщина».
Про це свідчить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року.
Західний офіс Державної аудиторської служби провів ревізію роботи управління капітального будівництва (УКБ) Луцької міської ради протягом 2020-го – вересня 2025 року. Аудитори зафіксували фінансових порушень на понад 168,5 мільйона гривень, з яких майже 134,7 мільйона – прямі втрати для бюджету громади. Відшкодувати, за даними аудиторів, вдалося понад 4,2 мільйона.
У березні 2026 року Держаудитслужба надіслала начальнику УКБ вимогу усунути порушення: домогтися повернення коштів від забудовників та підрядників, зокрема через суд, і посилити контроль за закупівлями, в яких відомство є замовником. Управління висновки аудиторів оскаржило. Мовляв, вимога неконкретна, а частину порушень визначили неправильно.
Найбільша частина втрат – понад 125,3 мільйона гривень – стосується пайової участі. Це кошти на розвиток інфраструктури міста, які забудовники мали сплатити грошима або компенсувати житлом. Частину боргу аудитори обрахували за вартістю квартир, які громада так і не отримала. Про «маніпуляції з житловим фондом» Держаудитслужба повідомляла ще у квітні, але забудовників не назвала.
У рішенні суду вказано, що один з епізодів стосується приватного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж №536». За висновком аудиторів, за договором 2018 року забудовник мав передати місту 13% площі збудованого житла, але за додатковою угодою від березня 2021 року передав удвічі менше, зокрема 13 однокімнатних квартир. Різниця між фактично переданим житлом і зобов’язанням, за підрахунком аудиторів, – близько 500 квадратних метрів, які оцінили майже у 20 мільйонів гривень.
Також у 2015 році міськрада зобов’язала УКБ передбачити в інвестиційній угоді з товариством «Казкова оселя» передачу місту 8% житла для сімей загиблих учасників антитерористичної операції, однак угоду не уклали. За підрахунком аудиторів, в цьому випадку громада недоотримала понад 1,3 тисячі квадратних метрів житла вартістю майже 56 мільйонів гривень. ТОВ «Казкова оселя» пов’язана з ексдепутатом Луцькради Андрієм Покровським.
Управління капбудівництва в суді доводило, що наступне рішення ради цієї умови вже не містило. Але суд підсумував, що воно не скасувало раніше визначеного обов’язку.
На реставрації колишнього кінотеатру «Батьківщина» на П’ятницькій гірці під бізнес-простір аудитори виявили завищення цін на понад 8 мільйонів гривень. Роботи виконувало товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2», яке належить ексдепутату облради Леоніду Стефановичу. Експертиза показала, що частину обладнання в актах записали дорожче за ринкову ціну. Частину витрат на матеріали й техніку перевірка в постачальників не підтвердила.
Крім того, за даними Держаудитслужби, управління замовило в того ж підрядника додаткових робіт у «Батьківщині» на майже 33,4 мільйона гривень без тендеру. Це понад половина ціни основного договору, тоді як правила закупівель на час воєнного стану більшого не дозволяють. «Сила правди» писала про ці дофінансування.
На реконструкцію корпусу луцької школи №13 тендер у 2024 році виграла рівненська фірма «Кортакоз». Під час контрольних обмірів аудитори з’ясували, що щебеневий шар під покриттям має товщину один сантиметр замість записаних в актах п’яти. Переплату оцінили в понад 224 тисячі гривень.
Ще понад 571 тисячу гривень бюджетних коштів, за висновком аудиторів, переплатили «Луцьксантехмонтажу» за ремонт багатоповерхівки на проспекті Відродження, 18, пошкодженої російським обстрілом у серпні 2024 року. До вартості робіт включили податок на додану вартість, хоча ремонт житла за бюджетні кошти від цього податку звільнений.
Порушення аудитори знайшли й під час замовленого управлінням ремонту операційного блоку комунального підприємства «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади».
Суддя Сергій Костюкевич підсумував, що кожен припис вимоги аудитори обґрунтували фактами. Водночас суд наголосив, що аудитори гроші не стягують, а вимагати кошти й житло із забудовників і підрядників має саме управління, зокрема і через суди, де ці суми ще доведеться довести.
«Її зміст (зміст вимоги аудиторів – ред.) полягає у необхідності вжиття Управлінням заходів, спрямованих на забезпечення виконання відповідних зобов’язань та відновлення майнових інтересів територіальної громади», – йдеться в рішенні суду.
19 жовтня Волинський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову УКБ Луцької міськради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги «Щодо усунення порушень законодавства». Управління капбудівництва має право оскаржити рішення в апеляції.
Протягом років, в які аудитори перевіряли діяльність управління, УКБ змінило трьох керівників. До кінця лютого 2024 року управлінням керував Леонід Карабан, далі обов’язки виконувала його заступниця Ірина Сметана. З вересня 2024-го управління очолив Василь Ліщук, який прийшов у міськраду з будівельного бізнесу.
Реконструкція «Батьківщини» припала на період, коли управлінням керував Ліщук. У червні 2026 року йому повідомили про підозру в розтраті понад 2,3 мільйона гривень на цьому об’єкті. За версією слідства, посадовець у змові з представником підрядника підписав документи із завищеною вартістю матеріалів і обладнання. Слідство просило взяти його під варту із заставою, але Луцький міськрайонний суд обрав нічний домашній арешт до 19 серпня. Відсторонити Ліщука від посади суд відмовив, і Волинський апеляційний суд це рішення залишив без змін. Сам посадовець підозру вважає безпідставною і каже, що справа «висмоктана з пальця».
За додаткові роботи без тендеру Луцький міськрайонний суд у червні оштрафував Василя Ліщука на 25,5 тисячі гривень. Однак у липні апеляційний суд постанову скасував і справу закрив, бо за цими ж фактами вже триває кримінальне розслідування, а двічі притягати до відповідальності за одне й те ж не можна.
9 вересня 2026 року Ліщук звільнився з УКБ за угодою сторін. Уже з 15 вересня його без конкурсу призначили директором департаменту житлово-комунального господарства Луцької міськради. Розпорядження підписав секретар міської ради Андрій Разумовський.
Раніше «Сила правди» писала, чому луцький бізнес-простір, на який витратили майже 70 мільйонів, не відповідає нормам безбар’єрності.
